Як поляки святкують Великдень?
Цьогоріч католики святкуватимуть Пасху 21 квітня. Тож всім, хто планує свою подорож саме на час Великодніх свят, а також тим, хто святкуватиме за кордоном, буде цікаво більше дізнатися про польські традиції та обряди. Проце повідомляє Upmp.news з посиланням на In Poland.
Як відомо, Польща – католицький край, тому тут дуже дотримуються християнських обрядів. Звісно, у великих містах деякі традиції потроху занепадають, проте чимало поляків все одно стараються слідувати тим традиціям, які передаються з покоління в покоління. І Великдень – не виняток.
Великий піст і цікаві традиції
Тут все традиційно – він триває 40 днів. Здавна поляки звикли харчуватися пісними стравами і дуже строго дотримувались посту. Старались взагалі уникати молочних продуктів, а в стравах не використовували навіть яйця. Зараз, звісно, все не так строго, проте ще до середини 20-го століття на час Великоднього посту люди харчувалися, здебільшого, оселедцем та журеком – пісним супом, звареним на основі хлібного заквасу. Мабуть, саме через те, що ці страви аж настільки набридали католикам, що в деяких регіонах на завершення посту традиційно влаштовували свято «похорону оселедця та журека».
Ще однією цікавою традицією було ходіння з глиняними горщиками, наповненими попелом. Спершу цим попелом обмащували знайомих та сусідів (оскільки попіл символізував журбу), а потім самі горщики розбивали на маленькі друзки. Цей обряд символізував завершення Великоднього посту та Христове воскресіння.
Страсний тиждень
Страсний тиждень, так, як і у нас, традиційно розпочинається з Вербної неділі. Щоправда, поляки її називають «пальмовою» або «квітною». В Польщі, як і в Україні, цей день – згадка про входження Ісуса в Єрусалим, під час якого люди вітали його гілками пальм. Оскільки пальми в Польщі – рідкість, то католики приносять до костелу для освячення або гілочки верби, або ж просто невеликі гілки дерев, прикрашені сушеними квітами, ягодами та кольоровими стрічками.
Також в цей тиждень кожна порядна господиня просто зобов’язана навести чистоту та порядок в домі. Чомусь особливу увагу приділяють миттю вікон.
Подекуди збереглася традиція «топлення Іуди». Цей обряд має язичницьке походження, і він символізував прихід весни і прощання з зимою. Траційно його проводили у страсну середу. Із сіна та старого одягу люди робили символічну ляльку – Іуду, зрадника Христа, обмотували її ланцюгами і тягали по місцевості. Потім цю ляльку кидали у ставок або болото.
Страсна п’ятниця – особливий день, день тиші, також це час роздумів та покаяння. В цей день заборонено працювати, в домі ставлять на стіл хрест та ревно моляться. Надвечір прийнято йти на службу до костелу. В цей день туди йдуть навіть ті, хто не звик брати участь в літургії. В п’ятницю служба складається з трьох частин – літургійна молитва, поклоніння хресту та причастя.
У суботу віруючі готують кошики для освячення. Для цього вони фарбують варені яйця – іноді в лушпинні цибулі, іноді – з допомогою куплених барвників. В кошику неодмінно мають бути крашанки, ковбаса або шинка, хрін, цукровий баранчик і сіль. Польські кошички зазвичай набагато менші за наші, українські. І страви до нього кладуть радше символічно. Часто в костелах роздають великодній хліб для освячення, тому традиційну паску тут печуть не всі. Пізніше цей кошик несуть на освячення до костелу.
До слова, в польських костелах немає якоїсь певної години для освячення великоднього кошика. Ксьондзи освячують їжу впродовж всього дня. В маленьких костелах це відбувається щогодини, у містах – кожних 20 хвилин. Тож якщо ви вийдете в цей день у місто – то неодмінно побачите юрби гарно вбраних людей з кошичками у руках.
Пізно ввечері в костелах здійснюється ритуал, «літургія світла». На вулиці розпалюється вогонь, від якого священник запалює велику свічку — «пасхал». Потім з нею у супроводі людей він заходить у храм, в якому панує темрява. Там віруючі запалюють від цієї свічки свої маленькі свічечки і весь костел наповнюється світлом.
Великодня неділя
Як правило, вся родина збирається вранці на богослужінні та хресній ході. Після цього повертаються додому, де шикують святкові столи. Насамперед кожна родина ділиться освяченим яйцем, бажаючи одне одному всього найкращого. Польський великодній стіл – дуже багатий. Обов’язково тут буде журек з білою ковбасою та половинкою вареного яйця, чимало фаршированих яєць з різними начинками, ковбаси, шинки, рулети, оселедець та дуже багато солодкого. Окрім паски, тут традиційно печуть сирник, маківник, великодню бабку та мазурек.
Обливаний понеділок
Сам Великдень (тобто неділя) – традиційно родинний день, який проводять в колі сім’ї. А ось на другий день свят, у понеділок, поляки охоче ходять в гості одне до одного, адже у вівторок – робочий день, тож потрібно встигнути усе. Проте в понеділок слід бути дуже обережним, виходячи на вулицю, адже в цей день ви ризикуєте потрапити під штучну зливу. В цей день діти й молодь обливають одне одного водою. Звісно, у великих містах таке нечасто побачиш, проте у менших містечках та селах така традиція все ще збереглася. Вважалось, що та дівчина, яку рясно в цей день облиють водою, невдовзі вийде заміж.
