“Де і як шукати інвестиції громадам України?»

“Де і як шукати інвестиції громадам України?»

14 липня 2021 р. з ініціативи і спільно з Асоціацією інвестиційно-привабливих громад України провели в гібридному режимі форум: “Де і як шукати інвестиції громадам ?». Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на офіційний блог Першого віце-президента Польсько-Української господарчої палати, учасника Українсько-польського Форуму партнерства під патронатом Міністрів закордонних справ Польщі та України Олега Дубіша.

Даний захід став своєрідним підсумком тієї не завжди публічної, але з нашої точки зору надзвичайно важливої роботи , яку українська частина Польсько-Української Господарчої Палати, спільно з українськими і польськими колегами проводить по розвитку співпраці з новоствореними об’єднаними громадами і органами місцевого самоврядування України. І ми надзвичайно раді що нашим стратегічним партнером в цій роботі стала Асоціація інвестиційно-привабливих громад України очолювана п.Русланом Майструком, успішним і багаторічним (2010-2020рр.) Головою міста Тетієва Київської області.

Ми також дуже вдячні за підтримку і можливість розвитку системної співпраці з відповідних питань з урядовим офісом із залучення та підтримки інвестицій – UkrainеInvest Sergiy Tsivkach.

У проведеному форумі протягом дня прийняло участь 452 унікальних учасників – представників територіальних громад з всієї України, що свідчить про чималу зацікавленість органів місцевого самоврядування відповідною тематикою.

З нашої точки зору, враховуючи всі відомі внутрішньо українські реалії і міжнародні тренди, саме територіальні громади в комплексі з відповідними позитивними діями центральної влади, попри всі поточні і майбутні виклики та загрози, можуть забезпечити поступальний розвиток України. А з точки зору безпосереднього сприйняття громадянами України, саме діяльність місцевої влади і інфраструктури є найбільш відчутною для посполитих українців.

Чому саме така тема форуму?

Прихід і збільшення об’ємів, як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій в економіку – це своєрідний «акумулюючий» показник поточного стану і перспектив розвитку економіки будь якої держави. Але, щиро кажучи, в чомусь організатори форуму умисно на випередження взяли саме таку тему зустрічі.

Адже очевидним є той факт що в світі, між різними регіонами та країнами в т.ч. сусідськими іде жорстка конкуренція за інвестиційний капітал.

І зрозуміло, що перед тим, як шукати і заохочувати інвестиції треба виконати певні домашні завдання і підготовчу роботу, перед тим як взагалі говорити про інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність, як конкретної громади так і країни в цілому.

Відомо, що наш сусід Польща, попри відомі стартові економічні переваги України початку 90-х років, сьогодні має значно кращі економічні показники та ситуацію і є лідером по залученню іноземних інвестицій в регіоні, куди до речі – ніде правди діти – активно мігрують українські трудові ресурси і капітал.

Тому участь в форумі саме польських партнерів і доповідачів дала можливість створити для українських учасників своєрідну «машину часу», яка ілюструє, як послідовна, наполеглива і багаторічна попередня робота дає можливість з плином часу отримати достойний інвестиційний результат.

Безсумнівно що сьогодні відбувається достатньо велика кількість заходів в подібній тематиці.

Однак переконаний що участь польської сторони і партнерів дає особливі переваги і специфіку саме нашим спільним заходам і проектам.

Можливо для декого надалі буде занадто багато букв, що є не зовсім відповідним для фейсбучного тексту чи блогу, але на деяких наших особливостях і підходах я хочу зупинитись більш детально.

Ось деякі з них:

1. Безсумнівно, що реформа місцевого самоврядування одна з найбільш успішних реформ польської трансформації. Для нас надзвичайно важливий польський досвід таких реформ, як позитивний, так і негативний в т.ч. різноманітні помилки, які сьогодні через призму часу ідентифікує польська сторона. А згадуючи категорію «часу» також слід зауважити, що свої реформи поляки робили кілька десятиріч тому в зовсім інших геополітичних і достатньо відмінних, від сьогоднішньої української ситуації, внутрішніх умовах. Адже тільки фактори зухвалої і агресивної Росії, а також «злет» і динамічно зростаюча могутність та впливи Китаю, на фоні специфічного стану Заходу, чого вартують…;

2. Спостерігаючи за різними заходами організованими за участі експертів з країн Старого Заходу, мене часто-густо «умиляет» (рос.) їх не завжди адекватне розуміння української ментальності та реалій, а також намагання імплементувати в нас проекти і моделі, які частенько або застаріли або не враховують нашого менталітету і довготривалих економічних інтересів. З цієї точки зору, в силу порівняльної подібності поляків і українців, в т.ч. ментальної, польські партнери найбільш адекватно оцінюють і розуміють наші реалії і проблеми;

3. На сьогоднішній день Польща, поряд з Китаєм та Німеччиною, є основним торгівельно-економічним партнером України, і регулярно займає перше місце серед країн куди експортується найбільше українських товарів і послуг. Це створює хороші передумови для радикального збільшення польського інвестування в Україні і розвитку виробничої кооперації, які сьогодні ,на мою думку, явно не відповідають значним об’ємам двосторонньої торгівлі;

4. На жаль на сьогоднішній день між Польщею і Україною існує цілий ряд процесів, які, на мою думку, носять для України амбівалентний, тобто неоднозначний характер. В економічній площині я б виділив масовану трудову міграцію українців до Польщі.

З однієї сторони це дуже добре, що наші співгромадяни мають де найти роботу в нелегкі для України часи і тільки офіційні щорічні перерахування українців з Польщі до України перевищують 3,5 млрд. доларів. Але проблема ефективної робочої сили для роботи безпосередньо в Україні стає все більш відчутною в т.ч. на рівні територіальних громад.

Якщо ж говорити про торгівельно-економічні відносини то їх важко назвати симетричними, як по взаємній значимості один для одного, так і по структурі взаємної торгівлі. А з точки зору балансу імпорту та експорту Україна для Польщі регулярно є країною з значним перевищенням польського експорту над імпортом українських товарів і послуг.

Привертає увагу стрімко подібний ріст в останні роки кількості підприємств відкритих в Польщі за участі в т.ч. фінансової українських громадян і пов’язаних з ними компаній.

Всього на сьогодні в Польщі зареєстровано і працює понад 16 000 таких компаній. Безсумнівно що український бізнес інвестує/втікає з України в Польщу не від хорошого/легкого життя, хоча не завжди тільки з негативних причин.

Просто в Польщі є те, чого в Україні вітчизняний бізнес наразі нажаль не має. І це вже наші, суто українські проблеми, що в нас в середині держави на 30-тий рік Незалежності саме така, а не інша ситуація і умови, що по ряду причин значно гірші від польських. Але такі процеси не можна не замічати і ігнорувати їх наслідки.

Тому саме в реалізації проектів спільної виробничої кооперації, а також у створенні в Україні достойних умов для іноземного в т.ч. польського і вітчизняного інвестування українська сторона ПУГП бачить, один з напрямків зміни/корекції відповідних негативних трендів. А така робота не можлива без активної участі місцевих громад, на плечах яких лежить одне з основних навантажень щодо створення належної інфраструктури, умов і відношення до інвесторів;

5. В умовах пандемії Covid-19, а в перспективі, і в пост пандемічному світі найбільш розвинуті країни переглядають ланцюги постачання критичних товарів, сировини, послуг для потреб своїх економік і створюють нові коопераційні зв’язки.

Завдяки пандемії коронавірусу і останнім геополітичним трендам, Європа усвідомила свою залежність і вразливість від критичного імпорту з віддалених регіонів: Китай – 52% критичного імпорту (к.і.), В’єтнам – 11% (к.і.), Бразилія – 5% (к.і.), Корея – 4% (к.і.).

До речі, як видно з доданих матеріалів всього ЄС з 5200 важливих видів імпортних продуктів визначає 137, як особливо критичні.

Несподіваним особисто для мене також став і той факт, що серед критичного імпорту ЄС залежність від США складає всього 3%, тобто так само як і від Росії.

Як говориться – «ДумайТЕ!»:)))

Таке усвідомлення європейців супроводжується передислокацією критичних виробництв, відповідних інвестицій по ближче до ЄС, а значить створює нові шанси для України. Само собою за умови, якщо Україна в т.ч. на рівні місцевої Влади створить відповідні умови і конкурентні переваги.

ПУГП активно відслідковує Європейську і Польську індустріальну політику, стратегії та програми і пропонуватиме/сприятиме своїм партнерам та учасникам щодо включення у відповідні ланцюги виробничої кооперації конкурентних українських виробників, а також варіанти відповідної передислокації виробничих інвестицій на терени найбільш інвестиційно-привабливих територіальних громад України.

6. Дуже символічно, що за день до описуваного форуму ОТГ, відбулось дуже важлива, з моєї точки зору, конференція на рівні керівництва Україна & ЄС про створення стратегічного партнерства у сфері критичної сировини та батарей. Згідно офіційних повідомлень, відповідний меморандум підписали в Києві у вівторок, 13 липня 2021р., прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і віцепрезидент Єврокомісії Марош Шевчович.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зокрема заявив: “Україна може стати важливим елементом європейського економічного простору у видобувній сфері та інтегрованою частиною єдиних з ЄС промислових ланцюгів. Це і видобування, і переробка, і постачання критичних для ЄС мінеральних ресурсів”.

Він уточнив, що зі 120 видів корисних копалин, які споживаються у світі, в надрах України є поклади 117 видів, зокрема літію, титану, марганцю, цирконію, германію.

Безсумнівно, що такого роду партнерство одночасно своєрідний виклик (зокрема екологічний) і нові можливості для територіальних громад в яких дислоковані відповідні поклади або будуть розміщені відповідні виробництва в т.ч. переробні і збагачувальні.

ПУГП активно долучатиме польських партнерів та профільних інвесторів до відповідної тематики.

Ми також хотіли би в міру своїх скромних можливостей активно сприяти включенню українських інвестиційно-привабливих громад і розміщених на їх території бізнесів в інші польські та загалом європейські програми пов’язані зокрема з впровадженням політики «Зеленого ладу» та «Діджиталізації», протидією негативним кліматичним змінам, в т.ч. через перехід до використання нових енергетичних та інших технологій та укладів.

Переконаний, що в спільних інтересах не допустити продовження деіндустріалізації України і її перетворення в примітивний сировинний і кадровий придаток більш розвинутих економік. І партнерство саме Польщі в таких питаннях в комплексі з скоординованою/спільною безпековою і бажано військово-оборонною політикою важко переоцінити.

Якщо і в Польщі і в Україні, попри спільні історичні уроки, цього адекватно і практично не усвідомлять, як на рівні влади, так і на рівні суспільства, то з часом відомі проблеми України в т.ч. в Криму і на Донбасі мають всі шанси появитись безпосередньо на порозі ЄС;

7. Окрема розмова про польський досвід і потенціал нашої Палати в питання розвитку комунальної/міської економіки українських ОТГ.

Думаю, що під час форуму керівники українських громад звернули увагу на виступи польських колег про успішну діяльність комунальних підприємств та структур в сучасній Польщі.

Багатьом українським учасникам у виступі представника м.Лодзь «різанула вухо» приведена статистика, що на сьогоднішній день сучасні українські трудові мігранти складають біля 10% населення м.Лодзі.

Але польський колега також зауважив, що багато років тому, коли поляки самі також масово мігрували з Польщі на Захід, міська влада Лодзі на базі міської власності, щоб протидіяти такій «втечі» місцевого населення на Захід, спільно з місцевими приватними бізнесами створила цілу систему структур і профорієнтаційних алгоритмів для своїх мешканців.

Думаю, що українські учасники у виступах польських доповідачів також звернули увагу на той факт, що польські ОТГ залишили в своїх руках і успішно розвивають ряд комунальних підприємств, зокрема енергетичних на основі відновлювальної енергетики та інших новітніх технологій. І загалом, якщо говорити про польський досвід і технології, то з впевненістю можу сказати, що польські вироби, технології та послуги для міської/комунальної економіки нічим не гірші від, для прикладу, німецьких, але зате значно привабливіших за ціною.

Крім того на мою думку заслуговують на увагу так звані «експортні інвестиції» польських партнерів українських ОТГ з використанням програм фінансування і підтримки державного польського банку BGK та страхової корпорації KUKE.

В цих питаннях знаємо як, де, в кого, з ким і на яких засадах можна реалізовувати успішні проекти і тендерні процедури за участі польських компаній і з чіткою вигодую для українських ОТГ.

8. Багато з нас читали відому «історичну» статтю Президента РФ В.Путіна про Україну. Не коментую. Аргументи і мотивація керівника країни-агресора відомі і думаю, що найближчі місяці, а може і роки, на фоні відомої міжнародної, геополітичної ситуації, всім нам може бути, так би мовити, «дуже весело…» ((? .. Але попри все – нам своє робить. І звертаючись до історії мені дуже імпонує фраза про те, що «Європа завжди приходила в Україну в польському кунтуші».

Тому один з напрямків, які ПУГП хотіла би в міру можливості пілотувати спільно з українськими ОТГ це певний облік, збереження і використання в т.ч. з підприємницькою метою об’єктів польської і спільної історично – культурної спадщини в Україні.

Адже, наприклад, потенціал розвитку польського туризму в Україні може принести серйозні надходження в українську економіку;

9. Окрема розмова про потенціал ПУГП в налагодженні прямого і системного партнерства українських ОТГ з відповідними органами місцевого самоврядування в Польщі.

Відомо, що в Україні значна кількість ОТГ вже має підписані угоди з відповідними польськими партнерами.

Але в силу різних факторів, зокрема частих кадрових змін в керівництві органів місцевого самоврядування, багато угод носять формальний характер. Є потреба в їх інвентаризації і поновленні.

Крім цього, Палата також готова допомогти всім бажаючим ОТГ найти собі в Польщі нових партнерів. Користь від такого партнерства очевидна.

Для прикладу – на сьогоднішній день існує значна частина, як загальноєвропейських, так і національних проектів фінансування, які в якості умов передбачають наявність закордонного партнера української громади.

10. Ми готові надавати підтримку експортній діяльності конкурентоспроможних підприємств і бізнесів дислокованих на території ОТГ особливо тих які МСП, організації виїзних місій в т.ч. представників ОТГ до Польщі для участі в різноманітних заходах в т.ч. галузевих виставках, зустрічах і форумах.

Також можливо налагодити співпрацю в залученні польських гостей до відповідних заходів, які проводяться ОТГ України.

11. Хочу звернути увагу, що ПУГП в особі пов’язаних структур виступила одним з ініціаторів створення і учасником спеціального планово-проектного консорціуму до складу якого входять провідні проектні, геодезичні, екологічні, та інші спеціалізовані організації України, і метою якого в числі іншого є всіляке сприяння і обслуговування зацікавлених ОТГ в питаннях проектної, містобудівної та іншої документації в т.ч. критично необхідної для фахового залучення інвестицій в індустріальний та інший розвиток територій.

Великий респект і подяка Михайлу Габрелю та Марті Добровольській за ініціативу і подвижництво в цьому питанні! Завершуючи хочу висловити переконання, що проведений захід був першим в серії майбутніх, можливо більш сфокусованих на певній галузі, темі, проблемі подій, які ми плануємо проводити з Асоціацією інвестиційно-привабливих громад України.

Величезні слова подяки всім польським і українським партнерам, доповідачам і учасникам.

До нових зустрічей, дорогі колеги, партнери і друзі!

Олег Дубіш