Гроші на «невидимій» історії: як українським громадам заробляти на туризмі

Як перетворити поля давніх битв на успішні туристичні маршрути та монетизувати історичну спадщину там, де не залишилося кам’яної архітектури, обговорили учасники всеукраїнської онлайн-дискусії «Давні битви Наддніпрянщини: як досліджувати, зберігати та популяризувати історичну спадщину». Захід об’єднав науковців (археологів та істориків), фахівців з охорони культурної спадщини, експертів з туризму та стратегічного планування, спеціалістів з 3D-моделювання, освітян та представників органів місцевого самоврядування з різних регіонів України, які шукають можливості та інструменти для розвитку внутрішнього туризму.

Практичним приводом для розмови став історико-мистецький проєкт «Місцями давніх битв», реалізований Центром охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради за підтримки Українського культурного фонду та Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА. Нещодавно відбулася презентація I-го сезону — п’яти  історичних анімаційних фільмів про доленосні битви Середньовіччя та козацької доби на території Полтавщини та Наддніпрянщини, де століттями вирішувалася доля українських земель та змінювався баланс сил у Східній Європі.

Метою дискусії було показати, що місця давніх битв — це не лише предмет археологічних досліджень, а й частина культурної спадщини та важливий ресурс для туризму і розвитку громад. Сама ця теза стала ключовою під час дискусії, яку модерувала менеджерка культурних проєктів Яніна Алєєва. 

Головна проблема таких локацій — їхня «невидимість» для ока звичайного перехожого. Як зазначив під час виступу директор «Центру охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради, археолог, історик та науковий керівник проєкту та офіцер ЗСУ В’ячеслав Шерстюк, поля давніх битв є насамперед археологічними об’єктами. Вони мають високий потенціал для залучення людей, але звичайному туристу вкрай важко ідентифікувати їх на місцевості, що ускладнює розвиток класичних екскурсій. За його словами, візуалізація та анімація стають єдиним способом показати мандрівникам масштаб подій минулого задля розвитку туристичної галузі.

Варто зауважити, що цифровізація має не лише комерційну чи туристичну мету, а й глибокий ідеологічний підтекст. Проєктна менеджерка та продюсерка проєкту Оксана Шерстюк наголошує: якісний візуальний контент здатний ліквідувати «білі плями» на мапі України, які десятиліттями штучно створювала та підтримувала радянська історіографія. А сучасні інструменти допомагають розкрити неймовірний контекст абсолютно буденних локацій, повз які ми проходимо щодня.

«Ми часто відпочиваємо чи рибалимо берегами Ворскли, Дніпра, Мерли чи Псла, навіть не здогадуючись, що під нашими ногами — місця масштабних битв, які змінювали хід європейської історії. Наш проєкт покликаний привернути увагу туристів до цих конкретних локацій. Анімація дозволяє мандрівнику наочно уявити, як наші предки використовували ландшафт, річки та болота під час військових операцій, — зазначає Оксана Шерстюк.

Цікавим став досвід громад. Так, заступник голови Пасічнянської громади Івано-Франківської області Тарас Юрчило на прикладі Пнівського замку XVI століття поділився, як залучення європейських грантів та цифровізація дозволяють «оживити» занедбану історичну локацію без залучення коштів відвідувачів. Така стратегія вже перетворила замок на головний туристичний магніт, майданчик для міжнародних фестивалів та дозволила Пасічній вибороти титул «Найгарнішого села України».

В той самий час потенціал полтавських полів битв здатний генерувати не менший туристичний потік, ніж знамениті замки на заході України. Проте на заваді цьому стоїть потужний ментальний бар’єр — засилля історичних стереотипів. За словами старшого наукового співробітника Центру археології Віталія Сальнікова, для більшості Полтавщина досі асоціюється виключно з подіями 1709 року — міфом, який століттями експлуатувала та викривляла російська пропаганда. Аби зруйнувати це однобоке сприйняття, науковці зібрали масив джерельних матеріалів про п’ять інших епохальних битв регіону. Ці битви не поступаються масштабами затертій у підручниках битві 1709 року, проте залишаються глибоко міфологізованими не лише в російських наративах, а й у свідомості самих українців. Головна пастка, зазначає дослідник, полягає в персоналізації історії, коли масштабні воєнні кампанії асоціюються лише з окремими розкрученими іменами.

«Багато подій у нашій історичній пам’яті прив’язані до персон, які насправді не були ключовими у цих процесах. Наприклад, Северин Наливайко, попри те, що став “обличчям” повстання, не був його головним військовим лідером. А Куруківська битва 1625 року зазвичай згадується лише як повстання Марка Жмайла. Проте Жмайло був гетьманом усього 10 днів, тоді як реальними стратегами цієї масштабної кампанії виступали майже забуті широкому загалу Оліфер Голуб та Михайло Дорошенко», — пояснює Віталій Сальніков

Схожа історична несправедливість спіткала й події першої Полтавської битви 1658 року, яка підірвала козацьку державу Богдана Хмельницького. У навчальній літературі її традиційно пов’язують виключно з постаттю Івана Виговського. Водночас постать полтавського полковника Мартина Пушкаря, який понад десять років вірно служив Україні, залишається вкрай неоднозначною та малодослідженою в контексті меморіалізації.

Окремим блоком обговорення став захист та відновлення матеріальної спадщини козацької доби, оскільки більшість тогочасних оборонних споруд були стерті з лиця землі. Гарним рішенням стало створення тривимірних цифрових моделей фортець Полтавщини, які колись тримали оборону краю. Керівник проєкту «Полтава-3D. Реконструкції історичних фортифікацій» Олег Лебединський презентував унікальні комп’ютерні моделі, розроблені у тісній співпраці з провідними археологами, які дозволяють побачити втрачену архітектуру.

Наступним важливим вектором дискусії став економічний аспект туризму. У глобальному вимірі індустрія туризму вже забезпечує 10% світового ВВП і є ключовим інструментом для диверсифікації економік сільських територій.

Проте українські громади часто припускаються системної помилки, залишаючи культурний потенціал на узбіччі стратегічного планування. На цьому наголосила експертка зі стратегічного планування громад та сталого розвитку туризму, голова Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму Тетяна Тимошенко. 

«Якщо громада сама не цінує свою історію й не відображає її в стратегічних документах, залучити фінансування неможливо. Щоб привабити приватні інвестиції, програми донорів чи держпідтримку, у місцевому бюджеті має бути закладений хоча б мінімальний відсоток співфінансування — це маркер цінності проєкту для самої громади», — підкреслила Тетяна Тимошенко.

Експертка назвала чотири обов’язкові критерії, за яких поля битв почнуть приносити дохід: безпека (укриття та облаштовані підходи), комфорт (інфраструктура гостинності), інформованість (вказівники та мобільні додатки) та доступність (фізична, сенсорна та супровід жестовою мовою).

Спікерка закликала громади створювати комплексний туристичний продукт: «Сучасний туризм просувається пакетно. Мандрівнику потрібна не просто одна послуга, а готовий пакет: проживання, харчування, трансфер, екскурсійний супровід, майстер-класи, крафтові продукти від місцевих фермерів та костюмовані вечори».

На важливості нестандартних підходів у туризмі наголосив учитель-методист ліцею «Кремінь» та завідувач науково-освітнього відділу Кременчуцького краєзнавчого музею Ігор Процько.

«Для активізації туристів потрібна емоція. Ми успішно впроваджуємо нестандартні підходи: вечірні театралізовані екскурсії містом, коли екскурсанти одягають мантії та ходять вулицями з ліхтариками. Також у рамках Малої Академії Наук спільно з музеєм ми зараз створюємо 3D-модель зруйнованої Свято-Преображенської колишньої церкви Кременчука за старими фотографіями. Громадам потрібно навчати вчителів та гідів, як презентувати спадщину через квести, віртуальні мандрівки та інтерактивні платформи», — поділився досвідом Ігор Процько.

Прикладом саме такого готового інструменту, який поєднує освіту та подорожі, став новий цифровий продукт команди проєкту #Місцями_давніх_битв. Оксана Шерстюк презентувала інноваційне рішення для індустрії — інтерактивну анімацію на базі створених фільмів. Під час перегляду відео на сайті в ключових моментах з’являються спеціальні інтерактивні маркери. Мандрівник або учень може натиснути на маркер: трансляція зупиняється, відкриваючи детальні довідки про тактику козаків, значення рельєфу, річок чи боліт у конкретному маневрі. Платформа також містить інтерактивні квізи, опитування та завдання на вставлення пропущених слів для самоперевірки знань із виведенням підсумкового рейтингу.

Загалом обговорення перейшло від теоретичних інструментів до практичних кейсів у регіонах. Важливим блоком дискусії став безпосередній діалог із громадами Полтавщини, які прагнуть активізувати свій туристичний та культурний потенціал. Зокрема, представники Козельщинської громади порушили питання розвитку фортеці Говтва та популяризації знаменитої битви 1638 року.

Реагуючи на цей запит, директор Центру археології В’ячеслав Шерстюк повідомив, що науковці вже завершують підготовку облікової документації для паспортизації Говтянського городища. За його словами, створення будь-яких туристичних маршрутів на цій локації має починатися з її належного юридичного оформлення та захисту.

«Уся ця територія — гора Шаргора, табір Буняківка, комплекс курганів, два майдани та давньоруський могильник на Лисій горі — заслуговує на статус комплексної пам’ятки. Паспортизація об’єкта є критично важливою, у тому числі для того, щоб зупинити нелегальні розкопки “чорних археологів” із металодетекторами, які влаштували там свою Мекку. Ця унікальна місцина повністю збереглася і є готовим ландшафтом для створення масштабного туристичного магніту», — наголосив В’ячеслав Шерстюк.

Дискусія показала, що відсутність кам’яної архітектури на місцях давніх битв більше не є перешкодою для внутрішнього туризму. Водночас успіх таких ініціатив на місцях прямо залежить від активності самих громад. І оскільки сьогодні понад дві третини українців продовжують подорожувати країною у пошуках власної ідентичності та психологічного відновлення, місця давніх битв, як автентичні локації з глибокими сенсами мають найбільші перспективи стати новими місцями тяжіння на туристичній мапі.

Довідка:
Проєкт «Місцями давніх битв: анімовані реконструкції подій, що змінили хід історії» реалізує КЗ “Центр охорони та досліджень пам’яток археології” Полтавської обласної ради за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Мистецтво в кадрі». Співфінансування забезпечує Департамент культури і туризму Полтавської ОВА.