«Попри все життя тут продовжується» ― про Київській центр паліативної медицини (відео)

Життя… Ми не знаємо, що чекає нас попереду, в майбутньому, іноді, на жаль, буває так, що радість існування і життя раптом перериває сумна звістка. Страх, переживання, біль, відчай – що далі?… Про це повідомляє Upmp.news.

Що я візьму з собою з цього світу?

Весняну повінь лугового квіту,

Маленьке озеро у зорі загорну,

Вербу на нім, самотню і сумну,

Та шум лісний, де сосни і ялини,

І ще візьму я ягоди калини,

А ще візьму… Ні, не візьму нічого,

Не з тим душа вертається до Бога

У нашому сюжеті мова піде про роботу Київського міського клінічного онкологічного центру і відділення паліативної медицини, зокрема. Тема, про яку ми розповімо, для багатьох з нас здається дуже сумною або навіть багато в чому страшною. Разом з тим ― це фрагмент життя, а життя це безперервний рух вперед, до останньої крапки. Головний принцип паліативної медицини ― допомога людині з різними формами невиліковних хвороб, фізично і морально позбутися болю і страждань.

Онкологія – сама по собі одна з найдраматичніших областей медицини. Коли ж мова йде про паліативну медицину ― про ту область онкології, де «відмовляють» інші технології радикального лікування, і де до певної міри класична «медицина стає вже безсильна». Разом з чисто медичними проблемами тут неминуче виникають питання про життя і смерть, про сенс цих понять, про сутність і призначення людини, про загадки буття і в цьому випадку глибинна філософія зливається з медициною і тонкощами людської психології.

І саме в цьому сенсі, сучасна медицина пішла далеко вперед у розробці нових технологій лікування та діагностики. Разом з тим ніщо не замінить силу простої душевної розмови, посмішки і теплого погладжування руки, навіть ласкавого дотику до неї. І не дарма ― паліатив в перекладі з латині означає плащ або захист.

Паліативна допомога є життєствердною та вважає смерть нормальним природним процесом, Її метою є збереження найвищої якості життя пацієнта до моменту смерті. В конкретних випадках хвороби ці проблеми проявляються у вигляді страху смерті, втрати самоідентичності, почуття самотності, які завдають хворому страждань не менших, аніж соматичний біль, провокують та підсилюють хвороботворні явища.

Сучасна лікувальна практика ставить на перше місце таку якість життя, яка забезпечує максимальну ступінь всебічного задоволення потреб хворого ― його благополуччя до останнього подиху. Саме такого ступеню допомоги щодня прагнуть досягати у паліативному відділенні Київської міської онкологічної лікарні.

Претермінальна та термінальна фаза перебігу онкологічного захворювання триває близько 4-8 місяців. В цей період хворий потребує кваліфікованої медичної та психологічної допомоги, яку на сьогодні в більшій мірі здійснюють члени родини та дільнична служба поліклінік. При перебуванні хворого вдома з активної суспільної діяльності виключаються дорослі члени родини, а діти зазнають значної психологічної травми. Головними завданнями паліативної допомоги є позбавлення від болю, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших важких проявів хвороби, догляд, психологічна, соціальна та духовна допомога пацієнту та його рідним.

Перш за все, тут допомагають усвідомити хворим стан свого реального становища, а також існуючим їх життю загроз, що є передумовою надання ефективної допомоги кожної людині. Адже знання хворим термінального діагнозу спонукає його до визначення життєвих пріоритетів та цінностей.

В сучасному світі смерть сприймається виключно в негативному контексті, отже всіляко виштовхується на периферію суспільної свідомості. Звідси ― нехтування змістом і самого життя, його сенсом, приниження індивідуальної цінності та неповторності кожної людини. Ці явища потребують особливої уваги та відповідної реакції з боку тих, хто оточує хворого та надає йому допомогу. У паліативному відділенні у хворого культивується відчуття його необхідності, значущості для ближніх.

Філософія паліативної допомоги полягає в згладжуванні, пом’якшення проявів хвороби. Такий підхід покращує якість життя пацієнтів ― як дорослих так і дітей, а також і їх родин, які стикаються з проблемами, супутніми небезпечних для життя захворювань.

Паліативна допомога запобігає і полегшує страждання завдяки діагностиці, оцінці і лікуванню болю та вирішення інших проблем ― фізичних або духовних, вона може надаватися на будь-якому етапі лікування, коли спроби вилікувати хворобу стають вже недоцільними, тоді паліативна допомога залишається єдиною підтримкою для пацієнта ― в такому випадку, вона стає хоспісною.

Значення паліативної допомоги важко переоцінити. Наприклад, пацієнти з пізніми стадіями онкологічних захворювань часто відчувають цілодобову біль. Буває, що вони не можуть самостійно пересуватися або піклуватися про гігієну, тобто залежать від сторонньої допомоги. Паліативна медицина в такому випадку ― єдиний спосіб зберегти якість життя на прийнятному рівні і полегшити становище близьких, які інколи вимушені відмовитися від роботи і активного способу життя заради догляду за невиліковно хворим родичем.

Лікарі, медсестри, психологи, всі ті, хто працює в цій сфері, часто і самі потребують серйозної психологічної допомоги, адже через їх руки і серця проходять душі людей, які йдуть на завжди з цього світу.

Sharing is caring!