Права людини, захист у часи епідемії та стан економіки на Донбасі

Співголова луганської громадської організації “Права справа” Дмитро Снегірьов Вільгельм Смоляк

На окупованому Донбасі склалася важка соціально-економічна ситуація. Але агенти «руского міра» отримують достатнє фінансування для зомбування місцевого населення та контролю всього політичного життя, сказано у звіті Східної правозахисної групи про ситуацію на непідконтрольній Києву території Луганської та Донецької областей. Інформаційний пресінґ, залякування та проросійська пропаганда охоплюють всі верстви населення окупованих територій, починаючи зі школярів, підлітків, студентів, закінчуючи проєктами для літніх людей. Ці проєкти не залишають жодної соціальної групи без уваги пропаганди, і це створює значні загрози для деокупації та подальшої реінтеґрації окупованих територій, стверджують правозахисники.

За шість років окупації Донбасу з українських шахт було вивезено вугілля на суму 4,7 мільярда доларів, сказано у звіті «Східної правозахисної групи». Директорка цієї структури Віра Ястребова зазначила, що внаслідок грабіжницької експлуатації українських надр, за період окупації в Луганській та Донецькій областях на вугільних шахтах загинули 236 шахтарів, а ще 2 тисячі 539 гірників отримали травми:

– Цинізм дій Росії полягає в тому, що 70 відсотків вугледобувних підприємств за роки окупації закриті. В рази скоротилися зарплати, пенсійних виплат немає. Немає жодних свобод на мирні зібрання та об’єднання в профспілки. Це все узурповано і має на меті тільки політичний вплив тих осіб, що називають себе профспілковими діячами і пропагують неіснуючі квазіреспубліки на міжнародній арені.

За словами Ястребової, Росія продовжує вивозити з окупованих територій вугілля. Разом з тим вона зазначила, що Росія з метою прикриття розграбування окупованих територій розгорнула на Донбасі масову агітацію та пропаганду і подає себе як рятівника цих земель. Людей «зомбують» з дитинства, зокрема, навіть на дитячих зошитах замість привабливих для дітей картинок розміщують російські прапори та радянську символіку, сказала Ястребова. Своєю чергою, політолог донецького походження Олег Саакян в інтерв’ю Польському радіо повідомив про зростання соціальної напруженості на шахтах окупованої території, серед яких – підземні страйки гірників, що придушуються окупаційною «владою»:

– У Горлівці і в Донецьку в шахтарів серйозні затримки зарплатні. Були протести на кількох шахтах. В Донецьку навіть були звільнення шахтарів, які виступали проти. Але шахтарів як таких залишилося небагато. Більшість шахт були закриті і з них не відкачується вода. Це вже навіть техноґенна бомба не сповільненої, а прискореної дії. Але сама популяція шахтарів зменшилася, так само як і працівників металургійної галузі. Значна частина з них виїхала або на підконтрольну Україні територію, де набагато вища зарплатня, або в Росію. Туди їх точково переманювали, приїздили на підприємства Донецька, інших міст і просто їх перекуповували.

Політолог донецького походження Олег Саакян

Натомість співголова луганської громадської організації «Права справа» Дмитро Снєґірьов вважає, що масштаби грабунку українських надр Росією набагато більші, ніж про це повідомляє офіційна українська влада:

– Була оприлюднена інформація, що тільки Туреччина експортувала через Росію з окупованих територій понад два мільйони тонн вугілля, не говорячи вже про інші країни світу і саму Росію. Загалом, це приблизно 60-80 мільйонів тонн. До війни на окупованих територіях видобувалося від 15 до 20 мільйонів тонн вугілля. Розповіді українських офіційних структур, що там стаґнація і всі шахти порізали на металобрухт, не відповідають дійсності. Коли нам розповідали, що там шахти затоплені, в цей час фахівцями з Росії, з Ростовської області, були побудовані три нових комплекси водовідведення. Тільки одна Новочеркаська ГРЕС, яка належить Ґазпрому, щорічно споживає три мільйони тонн саме українського вугілля. Тобто, за роки війни, вони спожили 18-20 мільйонів тонн вугілля з України. І це тільки одна ГРЕС! Металургійна промисловість в тому регіоні Росії працює винятково на коксівному вугіллі, що видобувається на Донбасі. Копальні в Ростовській області вже або закриті, або не дають тієї кількості вугілля, яка потрібна для забезпечення роботи російських металургів. Обсяги перевалки вугілля в ростовському порті складають приблизно півтора мільйона тонн щорічно. За шість років – це 10 мільйонів. І це цифри лише внутрішнього споживання Росією.

Все це відбувається на тлі посилення пропагандистського тиску та придушення інакодумства на окупованих територіях, сказав на презентації звіту «Східної правозахисної групи» заступник міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко:

– Росія роздає на тимчасово окупованих територіях власні аусвайси. Це не новина. Адже вони починали з Криму в 2014 році – примусово всіх громадян України та осіб без громадянства, які проживали на території Криму примусово перевели у російське громадянство. Це є порушення міжнародного гуманітарного права. Воно було зафіксовано у відповідній резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Те, що відбувається зараз на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, є продовженням цієї політики. Ми зі свого блоку провадимо моніторинґ. Ми доводимо цю інформацію до наших партнерів. Ми її використовуємо під час підготовки проєктів резолюції різних міжнародних організацій, щоби в подальшому використати у позовах проти Росії.

Мета цих дій – сформувати проросійський анклав, який би увійшов до складу України і розвалював державу зсередини, переконаний депутат парламенту України, постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Василь Мокан:

– Залучення місцевого населення до незаконних військових формувань та інших збройних квазіутворень відбувається і коштом фінансових та економічних інструментів. Там великі проблеми з можливістю утримувати свої родини. Але дуже активно провадиться й робота з молоддю.

В Донецькій області діє так званий «кадетський корпус імені Захарченка».

В Луганській області – «кадетсько-казачій корпус маршала авіації Ефімова».

Там дітей від семи років одягають у військову форму, навчають, зомбують якимись фантастичними успіхами так званих ДНР/ЛНР, проводять систематично «антифашистські форуми», розповідають про «фашизм і націоналізм» на території України, що це Україна розпочала воєнний конфлікт і таке інше.

Ми розуміємо, що Росія робить там анклав впливу і поширення ідей «руского міра». Вона дуже щедро все це фінансує. Складається парадоксальна ситуація, адже вони публічно відмежовуються від бажання анексувати ці території і намагаються формувати переговори в такий спосіб, щоби Україна забирала ці території собі на їхніх умовах.

Одним з виявів політики зомбування населення окупованих районів Донбасу та демонстрації своєї воєнної потуги став синхронний з Моквою воєнний парад на вулицях Донецька і Луганська, який відбувся з нагоди перемоги над нацистською Німеччиною 24 червня, стверджують українські державі діячі та експерти.

Вільгельм Смоляк