Реінтеграція Донбасу: чи, як і коли?

Експерти Європейської кризової групи представили доповідь “Бунтарі без мети: Довірені Росії у Східній Україні”. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Польське радіо.

Експерти Європейської кризової групи оприлюднили в Києві доповідь “Бунтарі без мети: Довірені Росії у Східній Україні”, в якій порадили офіційному Києву скористатися поступовою відмовою Москви від планів анексувати частину Донбасу і розходженнями між Москвою та її довіреними сепаратистами в регіоні. Найгіршим сценарієм автори доповіді вважають воєнний шлях вирішення проблеми окупованих регіонів. Найкращим – пошук точок дотику з населенням і частиною місцевих еліт. Проте українські дослідники лише частково згідні з європейськими колегами. Тим часом, новий українській уряд вже почав робити перші кроки з реалізації “дорожньої карти” з реінтеграції непідконтрольних їй територій Донбасу.

Розбіжності між Кремлем і лідерами сепаратистів Донбасу можуть створити нагоду з перезапуску діалогу з населенням сходу, а такі контакти, своєю чергою, можуть закласти основу для об’єднання України, вважають експерти Європейської кризової групи. Вони радять президенту України Володимиру Зеленському відновити відносини з мешканцями підконтрольних сепаратистам територій шляхом послабленням економічної блокади на сході і посиленням  роботи з тамтешнім населенням.

Старша аналітикиня Міжнародної кризової групи Ганна Арутюнян вважає, що для цього зараз склалася сприятлива ситуація, що відкриває нові перспективи для поштовху мирного процесу: “Ми маємо справу не лише з інтересами Кремля, а й маємо справу ще й з іншими інтересами. А саме – з інтересами сепаратистських груп, що утворилися на Сході України за допомоги і підтримки Росії, але вони мають різні й іноді цілком розбіжні інтереси. Плани створення Новоросії, якщо вони і були з боку Москви, то вони були досить короткочасними. В другій половині 2014 року і 2015 року вони зійшли на пси. Якщо подібні групи і були в Москві, то потому від цієї ідеї просто відмовилися, вона була нездатна до втілення. Мені здається, що Кремль не хоче цих територій, він хотів та впливу. Мінські угоди, якби вони були виконані, допомагали би Кремлю цей вплив там зберегти”.

Як і більшість українських аналітиків, європейські експерти не вважають за доцільне шукати порозуміння з нинішньою владою самопроголошених Донецької та Луганської народних республік. Ці люди вважаються експертами несамостійними фігурами, що лише виконують вказівки з Москви. Натомість європейці вважають договороспроможними розчарованих  політикою Кремля сепаратистських лідерів і населення, яке, за висновками авторів доповіді, почувається розгублено і однаково ображене і на Москву, і на Київ.

На відміну від Європейської кризової групи, керівник Донецького інституту соціальних досліджень і консультацій Володимир Кіпень стверджує, що на окупованій території Донбасу склалося шість груп населення, які мають цілком відмінні погляди на своє нинішнє становище і на своє майбутнє: “Ми зафіксували в наших дослідженнях збільшення тих, хто очікує певних кроків від України серед населення на тих територіях. Але разом з тим, залишається агресивна і незмінна антиукраїнська позиція значної частини населення, яке перебуває під повним інформаційно-пропагандистським контролем Кремля і ЗМІ так званих ЛНР/ДНР. Вони орієнтуються виключно на Росію і на входження Донбасу в російську державу. З ними комунікації не буде. Ми виділили групи, що стоять на позиція за незалежну Україну без зміни статусу Донбасу. Друга група – за Донбас у складі України на особливих правах. Їх ми відносимо до в цілому проукраїнських груп. Ми виділили нейтральну групу, якій все одно, чия влада. Ще ми виділили кілька антиукраїнських категорій. Це група, що виступає за входження Донбасу до складу Росії як і інші території цієї держави. Ще одна група хоче в Росію на основі особливого статусу Донбасу. Шоста група орієнтується на окреме незалежне існування так званих “народних республік”. Саме ця група є однією з найменш розповсюджених”.

Експерти Європейської кризової групи покладають сподівання на нову політику щодо Донбасу президента України Володимира Зеленського. При цьому найгіршим варіантом для нього вони називають спробу насильницького захоплення територій, яка може спровокувати військову відповідь з Москви і кровопролиття на Донбасі. “Зрештою, Києву, без сумніву, доведеться знайти спосіб домовитися з Москвою, або шляхом виконання обома сторонами своїх зобов’язань в рамках Мінських угод… або завдяки якійсь новій угоді, яка включатиме чимало таких самих питань. Будь-яке ймовірне врегулювання включатиме виведення російських військ, певний рівень автономії для Східної України і возз’єднання України з її сходом. Про долю Криму доведеться домовлятися окремо.”, – сказано в доповіді.

Серед прихильників такої ідеї в Києві виступив перший президент України Леонід Кравчук: “Я знаю, що іншого шляху, крім вирішення проблеми і домовленості з президентом Росії і Кремлем для встановлення миру не існує. Тому треба шукати шляхи. Тому сподіватися, що десь вирішиться поза нами, це несерйозно, це дитяча хвороба. Треба вирішувати разом”.

Першими кроками в цьому напрямку вважається домовленість про звільнення 35 українських політв’язнів та військовополонених. Другим – плани уряду Олега Гончарука розпочати виплати українських пенсій мешканцям непідконтрольних територій, сказала “Польському радіо” представниця уряду в Верховній Раді Ірина Верещук: “Коли ми говоримо про виплату пенсій, ми розглядаємо кілька варіантів. Наприклад, щоби через номер телефону оператора Водафон, який там діє, ми, українська сторона уклала з ними контракт, щоби пенсіонери не їхали щоразу, не стояли в чергах по 5-6 годин. Щоби вони могли отримати пенсії через свої електронні кабінети. Ми розглядаємо питання, як зробити так, щоби мешк4анці прифронтової зони і перетинає лінію розмежування щодня, щоби вони мали так званий “малий прикордонний рух”, щоби перетинали кордон не в загальних чергах. Ми маємо багато напрацювань, які ляжуть в основу законопроектів і того особливого статусу, який ми, сподіваюсь, ніколи не будемо вносити в Конституцію. Ми його визначимо на рівні закону в порядку децентралізації, яка є всеукраїнською. Таких стратегій є багато, але вона є одна і скерована на те, щоби люди, що проживають на тих територіях відчували, що вони потрібні Україні і українська влада про них піклується”.

Всі причетні до вироблення нової політики щодо реінтеграції Донбасу в лоно української держави покладають великі сподівання на прорив під час зустрічі лідерів держав норманського формату – України, Росії, Франції і Німеччини. Ця зустріч очікується вже найближчими тижнями.

Вільгельм Смоляк