Спадок Тадеуша Голувко: місцеве самоврядування як драйвер розвитку польсько-українських відносин

30 серпня мала честь представляти Асоціацію інвестиційно-привабливих громад на круглому столі присвяченому до 90-річчя з дня трагічної смерті речника польсько-українського порозуміння Тадеуша Голувко. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на офіційний блог виконавчого директора МАОМС «Асоціація Інвестиційно-привабливих громад», засновника ГО «Єдина громада – єдина мета», заступника Тетіївського міського голови 2018-2020 років, журналіста Олени Коцеруби.

Дякую організаторам: Благодійному Фонду Польсько-Українського Партнерства, Польсько-Українській Господарчій Палаті та особисто першому віце-президенту Польсько-Української Господарчої Палати Олегу Зіновійовичу Дубішу.

Це надзвичайно важливий захід під час якого учасники говорили не лише про минуле, але і про сьогодення і майбутнє польсько-українських відносин. Історія польсько-українських відносин налічує сотні років, було по-всякому, але в цій історії були постаті, які не лише розуміли важливість діалогу для пошуку взаєморозуміння, але і докладали значних зусиль для створення такого діалогу. Без сумніву, Тадеуш Голувко і був однією з таких постатей. І його вбивство завдало важких політичних та культурних втрат для обох наших країн. Чим, як ми бачимо з історії, скористався століття тому тоталітарний режим Радянського Союзу.

Знайомлячись із біографією та спадком Тадеуша Голувко, з подивом відзначаємо, що речі, які на сьогодні у нас в країні вважаються прогресивними реформами, Тадеуш Голувко озвучував як необхідність ще століття тому. А саме: про важливість самоврядування, важливість того, що кожен громадянин має бути причетним до влади і мати можливість впливати на владу.

Це, насправді, дуже важливо. Адже ще вісім-десять років тому самоврядування в Україні швидше називалося «самоврятуванням», а мери міст більше були керуючими каналізації, водопроводів та віників із совками, ніж мерами. І хочу сказати, що наша реформа децентралізації базується, зокрема, на польському досвіді.

Зовсім нещодавно разом із нашим партнером Польсько-Українською Господарчою Палатою в онлайн форматі ми провели форум «Де і як шукати інвестиції громадам».  Унікальність заходу полягала в тому, що участь взяли як українські громади, так і польські муніципалітети, Лодзька економічна стрефа та Національне агентство з питань енергозбереження Республіки Польща (KAPE). Цей захід викликав величезний інтерес з боку українських громад, взяло участь близько 500 учасників. Про що це говорить? Що ми вчилися і вчимося у польських громад. І це вже далеко не перші кроки наших успішних комунікацій і співпраці.

Дуже коротко про результати реформи децентралізації. На сьогодні у нас 1469 громад замість 11250 тисяч місцевих рад, 136 районів проти 490 раніше. Громади отримали земельні ресурси, майно, повноваження та кошти. Громади отримали можливості, тому на сьогодні прийшов час думати про відновлення культурної та історичної спадщини в громадах. І ми останнім часом все частіше отримуємо звернення від громад з проханням допомогти в розвитку туризму, у відновленні культурно-історичної спадщини.

І тепер про конкретний приклад. Тому, що буде важливо, якщо ми не лише будемо говорити про що мріємо, а будемо говорити про те, що саме ми вже робимо для достойного вшанування пам’яті загиблих, для приведення в порядок і догляду за об’єктами спільної культурно-історичної спадщини.

Київщина. Тетіївська громада із адміністративним центром в місті Тетієві. Населення міста –13,5 тисяч осіб. Чим унікальне місто? В різні часи своєї історії місто було грецьким, польським, єврейським, українським. А на сьогодні це фактично мікс національностей, багато тетіївчан мають польське коріння.

Перші письмові згадки про місто датуються 1185 роком, в 1606 році Тетіїв отримав Магдебурзьке право, завдячуючи князю Янушу Острозькому, в ніч з 13 на 14 серпня 1787 року в Тетієві зупинявся король Польщі Станіслав Август Понятовський, в Тетієві поховані Ян Котович і Максимілія Котович – батьки блаженної Марцеліни Даровської, яка була дружиною власника Тетієва – Кароля Даровського. Саме в Тетіївському римсько-католицькому парафіяльному костелі в 1827 році зроблено запис в метричній книзі про народження та хрещення Антоніни Марцелли Котович. В Тетієві збережені Каплиця Свейковських та Костел Успіння Пресвятої Діви Марії 1804 року побудови. Збережені залишки муру замку Острозьких та маєтку Марії Морочинської.

Тепер, що відбувається, коли є порозуміння та бажання відновити культурно-історичну спадщину?

В 2006 році Каплиця Свейковських була передана римо-католицькій громаді міста. В 2016 році центральна вулиця міста Тетієва була перейменована на честь Януша Острозького. 2019 року в Римсько-католицькій парафії Всіх Святих м. Тетієва відбулось урочисте введення нового настоятеля о. Марека Рудзя, очолюване Єпископом Віталієм Кривицьким, яке відбулося у каплиці Свейковських. І це вперше за останні 100 років Тетіїв відвідав єпископ. В 2020 році відбулося відкриття та освячення Місця пам’яті та молитви на колишньому католицькому кладовищі за участю єпископа. Вже вдруге єпископ відвідує місто. На сьогодні спільно з польською громадою міста працюємо над поверненням громаді будівлі костелу та подальшим його відновленням.

Інша історія. Протягом 1919-1920 років в місті відбулася серія єврейських погромів, в яких загинуло більше 4 тисяч тетіївчан. Через сто років, в 2020 році був встановлений Меморіал пам’яті жертв єврейських погромів в Тетієві 1919-1920 років.

Вшановувати, пам’ятати, розповідати, відновлювати, сприяти, цінувати право на пам’ять – це не просто слова, це ті кроки з яких розпочинається розуміння, діалог та співпраця. Ми маємо пам’ятати наше минуле, але думати маємо про майбутнє!