Україна очима світу

Проблеми сприйняття України у світі походять, перш за все, від повільного повернення у свідомість самих українців своєї ідентичності і своєї справжньої історії, переконаний український публіцист, письменник і журналіст Віталій Портніков. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Польське радіо.

Як змінилося сприйняття України у світі від часу завершення Революції Гідності на Майдані і початку окупації Росією Криму та війни на Донбасі – таке питання порушили українські експерти, які досліджують міжнародний імідж України та українську зовнішню політику. Під час дискусії, яка відбулася в Києві, фахівці шукали відповіді на питання про головні проблеми та успіхи України впродовж останніх семи років, способи протидії ворожій російській пропаганді та місце України у світі.

Еволюція від пострадянської країни до заявки на лідерство у східному європейському регіоні під гаслами свободи і європейського вибору – такий шлях пройшла Україна від набуття незалежності 1991 року і до нинішнього дня, вважає голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий. На доказ цього він навів результати досліджень місця і сприйняття України в світі за всі роки її існування, як незалежної держави:

– Перший аналіз світової ситуації показав, що Україну сприймають в основному через спортсменів. Тоді це було через футболіста Шевченка, боксерів Кличків… А саму Україну, як  радянську країну, яку важко відрізнити від Росії. Після 2014 року ситуація змінилася. Україна отримала суб’єктність завдяки народу, який показав, що готовий боротися, вмирати за загальносвітові цінності, і Україну стали сприймати по-іншому. Але, проте, останнім часом іде повернення до деяких тем, від яких, здається, ми відійшли вже 2014 року, коли Україну почали називати країною героїчних людей, країною, яка бореться за спільні цінності, яка стоїть на лінії фронту, стримуючи агресію ядерної Росії. Такий імідж тримався кілька років. Зараз на сторінках західних видань, на сторінках світової преси ви можете знайти більше матеріалів, де звучить слово «корупція». Росія тут серйозно працює і допомагає, атакує вас інформаційно, розкручуючи тему про те, що такої держави взагалі не має існувати, що це західний проєкт. Останні виступи очільника Росії, де слово Україна в друкованій версії позначається в лапках, свідчить, що ці атаки триватимуть.

Окрім зовнішніх атак на українську ідентичність та незалежність, Україна ще має і суто внутрішні проблеми, які призводять до втрати нею здобутків її міжнародного авторитету після Революції Гідності, зазначили експерти. Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко навів результати дослідження сприйняття України в семи країнах пріоритетної для України географії світу. Це – Польща, Угорщина, Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки, Туреччина і Японія:

– Сприйняття України доволі позитивне, або нейтрально позитивне, принаймні серед більшості опитаних нами аудиторій. Але воно дуже поверхове і засноване на дуже загальних образах і немає жодної зачіпки, з якою Україна безпомильно асоціювалася б за кордоном. Це ніяк не вирізняється серед десятків інших країн і не робить наше сприйняття у світі чимось унікальним і чимось іншим. 95 відсотків нашого культурного пантеону просто невідомі за кордоном взагалі. Борщ, вишиванка, Софія Київська, футбол – так. А далі – ні. Ми справді досі знаходимося в тіні російського і радянського сприйняття і в далеких країнах, таких як Японія, і ближчих країнах. Ця оптика сприйняття завжди зберігається. Тут маємо пам’ятати, що російські теми, які призвели до такого сприйняття України за кордоном, не належать лише до політики. Вони проникають на страшно багато різних рівнів: в західну академію, на рівень керівників інституцій, культури, освіти, експертного середовища.

Ці проблеми сприйняття України у світі походять, перш за все, від повільного повернення у свідомість самих українців своєї ідентичності і своєї справжньої історії, переконаний український публіцист, письменник і журналіст Віталій Портніков. На його думку, зараз є три головних завдання, які неодмінно слід вирішити українцям для забезпечення свого добробуту і стабільності розвитку України:

– Вибудовувати якість, мати свій голос і забути про Росію – такі три головні задачі української сучасної нації. Якщо хоч одна з них не буде виконана, українська нація так і залишиться додатком до «руского міру». Буде просто або тезою російського миру, або антитезою російського миру. І те, і інше абсолютно непродуктивне. Коли ми виглядаємо об’єктом впливу будь-кого, на нас не звертають ніякої уваги. Я тому і казав своїм польським друзям, які роками нагадували, що Польща – це адвокат України, що після 2014 року Україна не потребує адвокатури. Вона потребує підтримки. Що це абсолютно різні функції. Хоча це правда, що до 2014 року ми були країною, яка потребувала польської адвокатури, тому що ми не вирішували питання свого вибору, прислухалися до Кремля.

Віталій Портніков переконаний, що доки президентом України буде така людина, як нинішній Володимир Зеленський, який заграє з Москвою і дозволяє собі переходити на російську мову у спілкуванні з мешканцями східних областей, Україна, як держава, буде поставлена на паузу, існуючи, як проєкт, який може відбутися, або не відбутися. Отже, для підвищення міжнародного авторитету та поваги у світі, українцям слід спочатку пройти тест на збереження української держави в тих кордонах, в яких вона постала 1991 року, і продемонструвати свою відданість цінностям свободи та цивілізаційного вибору, вважає Портніков:

– Українська цивілізація в свідомості багатьох звичайних людей, які живуть в світі, просто заміщена у їхній свідомості тим, що ми просто продовження Російської імперії. Оскільки велика частина наших співвітчизників продовжує і за кордоном розмовляти російською мовою, підтримує російські погляди навіть не політичні, а цивілізаційні, то людям дуже важко зрозуміти – а чому? Тому вони сприймають конфлікт між Росією і Україною як різновид цивільного конфлікту. Ну, до речі, якби такий конфлікт був між Німеччиною і Австрією. Це ж не конфлікт між цивілізаціями, це конфлікт між двома німецькомовними державами. Саме тому 1938 року світ так спокійно сприйняв австрійський аншлюс Третім Рейхом.

Своєю чергою, голова комітету Верховної Ради з інтеграції України до Євросоюзу Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала, що 2014 року Україна почала асоціюватися світом з країною, яка бореться за свої цінності, із суспільством, яке творить, продукує і з України в деяких речах навіть почали брати приклад. А керуючий партнер CFC Big Ideas Геннадій Курочка заявив, що Україна – це грааль свободи і якщо українцям вдасться захистити свою свободу, сама Україна переживатиме культурний і креативний ренесанс, а все інше, в тому числі економічне відродження та міжнародний авторитет додаватимуться автоматично.

Вільгельм Смоляк