Як загарбання Росією Криму загрожує миру та безпеці у всьому світі?

Раніше факти анексій були частим явищем у світовій історії. Про це повідомляє Upmp.news.

Відколи виникло міжнародне право, відтоді те, що раніше називалося завоюванням, загарбанням (або взагалі ніяк не називалося) стало іменуватися «анексією».

Саме із анексій Австрії (це ще називають терміном «аншлюс»), а згодом частини Чехословатчини Німецькими військами, фактично розпочиналася Друга світова війна. Відтак, після завершення найкривавішої війни в історії людства, “анексія” опинилася під табу.

Саме тому важливим є розділення понять “анексія” та “окупація”. Адже окупації (окупація – це коли війська однієї держави займають частину (або всю) території іншої держави, фактично там встановлюють свою владу, проте не здійснюють жодних юридичних дій щодо зміни статусу цих територій) траплялися досить часто , зокрема, Ізраїль в результаті шестиденної війни 1967 року, окупував територію Синайського півострова у кілька разів більшу за саму єврейську державу. Контроль цієї території Ізраїльськими військами був стратегічно важливим для безпеки держави, але приєднувати її до себе, він не наважувався. Проте, вже у 1980–1981 рр. Ізраїль таки анексував Голанські висоти та Єрусалим. Це єдиний випадок у післявоєнній історії, коли світове співтовариство не визнало цього факту, але й не здійснило жодних дій щодо агресора (лише у 2019 році США визнало ці території за Ізраїлем).

Наступний випадок відбувся, коли у 1991 році Ірак, очолюваний Саддамом Хусейном, спробував анексувати Кувейт – відповіддю стала операція «Буря в пустелі» та роки ізоляції Іраку, що врешті завершилося окупацією вже самого Іраку та стратою Хусейна.

І все. Більше анексій у повоєнному світі не було (натомість окупації були і є, їх чимало навіть на пострадянському просторі), тому що анексія – це юридичний процес приєднання певної території однієї держави до іншої, який здійснюється в односторонньому порядку, що прямо порушує суверенітет та територіальну цілісність іншої держави, що підриває основи діючого світового ладу. Якщо дозволити порушенням міжнародного права стати нормою, то світ повернеться у своєму розвитку в часи, що передували Другій світовій війні. При цьому, слід пам’ятати, що технологічний прогрес у військовій сфері не стоїть на місці, зараз у світі стільки зброї масового знищення, що Третю світову війну людство не факт, що зможе пережити.

Але, не зважаючи на це, Росія зважилася на ще одну анексію.

Шість років тому розпочалися ці злочинні дії РФ. 18 березня 2014 року Росія без згоди України офіційно (від цього не менш незаконно) приєднала до себе АР Крим. Частину ж Донбасу РФ узагалі офіційно визнає українською територією, що не заважає її військам окуповувати цю територію ось уже майже шість років.

Вважається, що окупація Криму розпочалася 20 лютого 2014 року, проте російські війська незаконно займали частину Кримських об’єктів ще із самого початку незалежної України, фактично поступово, не привертаючи лишньої уваги, окуповуючи ці території.

Проте фактичним початком процесу анексії слід вважати 1 березня 2014 року, коли Російський парламент (його верхня плата – Рада Федерації) дозволила російському президенту вводити війська на територію України. Завершився цей процес через вісімнадцять днів приєднанням (крадіжкою) Криму до Росії, чого не визнала жодна країна світу.

Рано чи пізно правда переможе і ми повернемо загарбані українські землі, а винні – понесуть справедливе покарання, однак ми повинні пам’ятати ці тяжкі моменти історії, щоб у майбутньому не допустити їхнього повторення.