ЛЮДИ НА ДОРОГАХ ВІЙНИ – Патрик Огоновський (Вроцлав)

Люди на дорогах війни. Київ. Вечір 29 травня 2026 року.

Війна сильно змінила коло людей кого можу назвати Друзями або з ким часто спілкуюсь. Деякі стали чужими, хтось скурвився або просто втік. Зате появились нові Друзі. Патрик Огоновський (Patryk Ogonowski) з Вроцлава один із них. Мабуть без війни я б ніколи з ним не зустрівся. З перших днів Патрик приймав активну участь в підтримці сил оборони України, зокрема на Півдні (Миколаїв) регулярні поїздки в різні регіони України по доставці різноманітної допомоги ЗСУ та іншим. У Патрика біля 100 виїздів в Україну за час війни зокрема в ну дуже небезпечні зони. Постійна і щира робота в Польщі по організації і координації допомоги для України і підтримки українців в Польщі. Спільна робота по лобіюванню і розвитку кооперації оборонної промисловості і військово-технічних можливостей Польщі та України. Ще не так давно, в квітні, зустрічались з Патриком на щорічних Урочистих зборах Польського Промислового Лоббі (PLP). І ось Патрик вже знову в Києві. Я вирішив під вечір запросити його до себе на рідну Лук’янівку. Показав місця де вже десятиліття регулярно походжаю за продуктами, на роботу і в інших буденних питаннях, познайомив з сусідським об’єктами і їх актуальним станом.

Обмінялись думками і емоціями. Поговорили про польсько-українську співпрацю зокрема в протиповітряній обороні і ракетних технологіях. Не злим тихим словом згадали деяких підерасів.

Через ніч на свому бусіку, яким він особисто, при нагоді, возить в Україну допомогу Карітас, під звук чергової сирени про ракетну загрозу, Патрик вирушає назад до Польщі. Я не знаю коли ця Людина спить. Дякую Патрику що Ти з Нами! Хай Нам Всім Щастить! Разом до Перемоги!