Прощена неділя – день примирення чи парад лицемірства?
До наступної нагоди сказати про це кілька слів вже довго чекати, тому по гарячих слідах, так би мовити, і заднім числом.
Останніми роками все частіше серед віруючих людей і духовенства зустрічається думка, що традиція Прощеної неділі, коли християни поголовно просять прощення і пробачають одне одному, це традиція недобра. Аргументи тут такі, що все це лицемірство і гра, коли малознайомі між собою люди в храмі, або й взагалі не знайомі просять пробачення одне в одного. Пробачення просити і пробачати, кажуть, треба по відомій євангельській формулі – 70*7/день, – тобто весь час.
Не можна сказати, що ці зауваження безпідставні, але мені здається, що це якраз той момент, коли ми «з брудною водою виплеснемо младенця». Звичайно, що всі ці пусті прощення між чужими людьми, ця гора милих картинок з благаннями про пробачення у вайбері і соцмережах від людей, яких ти мало/майже/ не знаєш, це не нормально. Це очевидно правда, але про це і треба говорити пам‘ятаючи , що немає нічого такого хорошого, що би ми не могли зіпсувати. Ідея ж Прощеної неділі зовсім не в цьому. Треба пояснити, що християни, це не люди, які грають в ігри прощення, а християнство (і прощення зокрема), це не гра, в яку грають люди. Пояснити, що це про живі живуть. Не треба просити прощення, бо так треба, і не треба пробачати усіх, навіть тих, хто нічого тобі не завинив. Треба миритись, примирятись зі своїми ближніми.
Прощена неділя потрібна, як нагода. У житі люди завжди шукають доброї нагоди для будь-яких, хоч трохи важливих, справ. Часто нам потрібна нагода, щоб з кимось познайомитись, поговорити про щось, спитати чи сказати… І ми шукаємо таких нагод, вибираємо для них час, і це нормально. В духовному житті так само, адже ми, віруючі люди, залишаємось в Церкві такими ж людьми, якими ми є і в буденності. Ми не непорочні ангели, ми лише вчимось. У нас є гординя, впертість, сором, страх і ще багато іншого, тому для примирення нам часто необхідна добра нагода і Прощена неділя дає нам таку можливість, чого б нею не скористатись?
Тож нехай примиряться ті, хто у ворожнечі і чварах, а хто в мирі, ті нехай возрадуються! Миру всім нам і радості у Господі.