Публікую цей допис лише зараз, коли обидва брати та їхні близькі перебувають у повній безпеці
Брати Вадим і Федір Батюхи були викрадені окупантами з власного будинку 2 лютого 2023 року в Генічеському районі.
Уже 4 лютого я описав їхню історію у своїх соціальних мережах та на ресурсах Кримськотатарський Ресурсний Центр(КРЦ), а юристи нашої організації оперативно подали скаргу до Комітету ООН з питань насильницьких зникнень. Тоді нам вдалося витягнути чоловіків із самої пащі диявола, яка в ті дні без розбору перемелювала всіх підряд. Своєчасна реакція допомогла врятувати не тільки братів, а й їхнього сусіда.
На початку літа цього року на екрані мого телефону з’явився незнайомий номер. Піднімаю слухавку:
– Ви Ескендер Барієв? – запитує жіночий голос.
– Так, це я. Слухаю вас, з якого приводу?
І тут на тому кінці дроту жінка крізь сльози каже: «Ви мене, напевно, не впізнаєте. Я дружина Вадима Батюха. Дякую вам…
Дякую за вашу роботу, за те, що врятували життя моєму чоловікові та його братові. Якби не ваша публікація тоді, я не знаю, що було б з ними – і з нами всіма. Прочитавши цю публікацію, окупанти зрозуміли, що наші рідні – прості мирні жителі, фермери, які щодня працювали на рідній землі, і не більше того, після чого їх і відпустили.
Ми поговорили. Моє серце переповнювала величезна радість. Так, чоловікам неабияк дісталося в підвалах від окупантів, але головне – вони вистояли, живі й дихають повітрям свободи. Їм довелося покинути свої домівки, залишити справу всього життя й виїхати з окупації.
Зараз один із братів влаштувався в Києві з родиною, а другий перевіз сім’ю до Чехії. Обидва на волі, а не в катівнях російських в’язниць за сфабрикованими справами в «кращих традиціях» російських спецслужб.
Я б дуже хотів, щоб у історіях, які ми документуємо й описуємо, було якомога більше таких щасливих фіналів. Щоб частіше з’являвся привід випити козайдин къаве (каву з нагоди радісної події).
На жаль, ми щодня отримуємо трагічні новини з різних куточків окупованих територій України. Але часто рідні викрадених, затриманих або незаконно арештованих звертаються до нас із великим запізненням, коли зробити що-небудь уже практично неможливо.
Я пишу цей допис, щоб нагадати:
Cвоєчасна реакція, фіксація та публічний розголос дійсно працюють!!! Вони здатні вирвати людину з лап ворога.
Не мовчіть! Дійте! Бийте на сполох!
