Сталін увʼязнив діда, путінська росія – онука: як Валентин Вигівський не може вийти на свободу навіть після відбуття 11 років незаконного увʼязнення в рф
11 років за сфабрикованою «справою» виявилося недостатньо: росіяни не відпускають Валентина Вигівського на свободу, через що політв’язень хоче оголосити голодування.
Кримський політв’язень Валентин Вигівський став одним із перших українців, яких російські окупанти незаконно затримали після окупації Криму в 2014 році. Попри завершення 11-річного терміну ув’язнення у вересні 2025 року, чоловік досі не може повернутися додому та вже понад рік перебуває в депортаційному центрі в російському Кірові.
Історія Валентина має моторошну паралель із долею його дідуся, Степана Олександровича Вигівського. За часів Сталіна його засудили до 25 років ув’язнення як «ворога народу». Майже 5 років він провів у таборах Кіровської області.
Через 63 роки, вже за путінського режиму, російські силовики незаконно арештували його онука. Тепер у цьому самому регіоні путінська росія продовжує незаконно утримувати онука-Валентина. Змінилися імена диктаторів, але українці так і залишилися кісткою в горлі Кремля.
Сьогодні Валентин, як і колись його дід, змушений боротися за власну свободу. Чоловік намагається через російські суди оскаржити рішення про продовження його утримання. Водночас, не бачачи іншого виходу, він хоче оголосити голодування на знак протесту.
17 вересня 2025 року, після завершення терміну незаконного ув’язнення, Валентина не відпустили на волю, а відразу з колонії суворого режиму в Кірово-Чепецьку перевезли до центру тимчасового утримання іноземних громадян у м. Кіров.
Спочатку російський суд призначив йому 120 днів перебування в центрі, а згодом цей термін почали продовжувати кожні 90 днів. Востаннє рішення про продовження утримання ще на 90 днів ухвалили 9 жовтня 2026 року.
Зі слів батька полтв’язня, умови в депортаційному центрі залишаються подібними до тюремних. Людей утримують у камерах із ґратами на вікнах під наглядом охорони, а на прогулянки виводять приблизно на годину на день. Наразі Валентин перебуває в камері разом з іншим незаконно утримуваним громадянином України.
Батько Валентина наголосив, що російська сторона фактично перешкоджає поверненню його сина додому, хоча існує рішення, відповідно до якого його син має залишити територію рф.
Родина раніше намагалася організувати виїзд Валентина через Грузію та Естонію, однак реалізувати ці варіанти не вдалося. Ситуацію ускладнює відсутність дипломатичних і консульських відносин між Україною та росією. Крім того, російська сторона стверджує, що повернення Валентина неможливе через відсутність безпечного маршруту з росії в Україну через спільний кордон. Наразі немає й країни-посередника, яка могла б сприяти його поверненню. Насправді ж, головною перешкодою залишається позиція російської сторони, яка фізично не дозволяє Валентину залишити територію рф.
Рідні припускають, що російська сторона може навмисно перешкоджати поверненню їхнього сина додому. Існує також припущення про можливу наявність таємної постанови, відповідно до якої російська сторона не дозволяє українським чоловікам призовного віку повертатися додому, побоюючись, що після повернення вони можуть долучитися до Сил оборони України. На думку родини, це може бути однією з причин, чому Валентина досі не відпускають.
Упродовж років незаконного ув’язнення Валентин Вигівський перебував у надзвичайно важких умовах. Майже п’ять років він провів в одиночній камері,через що у Валентина почалися психологічні зриви. Згодом його неодноразово поміщали до штрафного ізолятора. Із 2017 року родина не мала жодного побачення з Валентином через обмеження режиму колонії, у якій його утримували. Звʼязок із ним підтримували лише через листування.
За роки російської неволі стан здоров’я чоловіка суттєво погіршився. У Валентина значно погіршився зір, виникли серйозні проблеми із зубами та венами на ногах.
Попри багаторічну ізоляцію, Валентин продовжував багато читати. Зокрема, під час перебування в московському СІЗО «Лефортово» він прочитав понад 200 книг.
Коли Валентина незаконно затримали, його синові було лише 6 років. Сьогодні йому вже 18. росія відібрала у сина Валентина дитинство поруч із батьком: його обійми, турботу та батьківське плече, на яке можна спертися у найважчі моменти. А самого Валентина позбавила можливості брати участь у вихованні сина, бачити, як він дорослішає, підтримувати його на життєвому шляху та пишатися його досягненнями. Ці 12 років неможливо повернути, як і все те, що батько та син мали пережити разом.
Нагадаю, що Валентин Вигівський є одним із перших заручників Кремля. 17 вересня 2014 року представники так званої «кримської самооборони» незаконно затримали його на вокзалі Акмєсджіта (Сімферополя), куди чоловік приїхав на авіаційну виставку.
Окупанти звинуватили Валентина у нібито «шпигунстві на користь українських спецслужб». 15 грудня 2015 року Московський обласний суд незаконно засудив його до 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Розгляд «справи» відбувався в закритому режимі.
Під час слідства Валентин визнав провину, однак згодом заявив, що свідчення були отримані під тортурами, а на той момент його інтереси представляв лише російський адвокат за призначенням.
31 березня 2016 року Верховний суд рф відхилив апеляцію та залишив незаконний вирок без змін.
Звинувачення у «справі» ґрунтувалися, зокрема, на свідченнях засекречених свідків і висновках експертів, які співпрацювали з російськими силовими структурами.
Валентина неодноразово включали до списків на обмін, однак російська сторона відмовлялася його звільняти. Особливо важко психологічно йому дався 2019 рік, коли більшість перших кримських політв’язнів повернулися додому, а Валентина так і не обміняли.
3 серпня 2026 року Валентину Вигівському виповнилося 43 роки. Свій дванадцятий день народження поспіль він зустрів у російській неволі.
Скільки ще болю має пережити родина Валентина Вигівського, щоб нарешті обійняти свого сина? росія відібрала в чоловіка понад 12 років життя, позбавила можливості бачити, як зростає його син, а тепер навіть після завершення терміну ув’язнення за сфабрикованим звинуваченням продовжує тримати його за ґратами. Скільки ще має тривати це знущання, перш ніж Валентин нарешті повернеться до своїх близьких в Україну?
