Ви думали про пЕкло, коли вас не пеклО?

Ви думали про пЕкло, коли вас не пеклО?

Ви думали про пЕкло, коли вас не пеклО?

Неділя про Страшний Суд, це ще про Рай і про пекло. З Раєм все зрозуміло, що би і як там не було, нам пообіцяли, що там буде добре і ми хотіли би туди потрапити. З пеклом складно. Пекло, це проблема. Ми знаємо, що щось таке є, але що це і як це, ми не знаємо. Це дуже некомфортний момент у релігії добра і любові. Не зрозуміло, як пекло співвіднести із одкровенням Бога любові. Так у догматичному богослів‘ї з‘явилась глава про Справедливість Божу, яка теж тяжко вписується в євангельське несправедливе Христове хресне милосердя. Разом з тим, пекло, це ознака того, що християнство – не пропаганда.

Проповідникам приходиться робити смислові акробатичні трюки, щоб згладити казус із пеклом і хрестом Господа. В сучасному богослів‘ї все більше набирає популярності ідея у якій Бога зовсім відсторонили від пекла. Людина сама обирає свою пекельну участь своїм свідомим пекельним життям, а опаляти її буде – любов Бога! Ні, Він не навмисно, Він просто любить, але людині це так не звично і так з тим не комфортно, що любов Творця стане для неї покаранням і пекельним вогнем.

Це важко зрозуміти. Це неможливо зрозуміти. Якщо тебе в житті хоч трохи любили, не себе, а тебе, то ти знаєш, що любов не може бути покаранням. Ніколи.

Ми погано розуміємо про пекло. Ми чесно не знаємо як воно буде, але ми знаємо, що воно є. Це те пекуче і страшне, що є в кожному з нас. З чим ми боїмось зустрітись сам на сам у собі, бо нам страшно зовсім провалитись туди. Люди втікають від цього відчуття пекла в усі сторони – в релігію, в стосунки, в роботу, в сенси, в самообман, в забуття, в абсурд… А воно наздоганяє. Воно пече. І це не любов.
Всім Раю.

Георгій Чічак

Протоієрей, кандидат богословських наук, клірик Храму Святої великомучениці Варвари міста Київ