Примирення з заробітками

Незважаючи на занурення українсько-польських двосторонніх стосунків в кризу, українці продовжують бадьоро наповнювати польський ринок праці.Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Збруч.

Незважаючи на занурення українсько-польських двосторонніх стосунків в кризу, українці продовжують бадьоро наповнювати польський ринок праці. Згідно з офіційною інформацією, минулого року в Польщі зареєстрували понад 1,8 млн заяв про намір найняти на роботу громадян України. Ці заяви складають понад 90% серед усіх, котрі стосуються найму іноземних працівників, і цей показник постійно зростає. Зростає й на тлі українсько-польського політично-історичного загострення. Згідно з висновком польських експертів, тамтешні роботодавці високо цінують українського працівника й докладатимуть щораз більш зусиль, аби втримати його в себе.

В Україні думки – про роботу, на роботі – про Україну

У лютому на замовлення агенції працевлаштування Personnel Service британська маркетингова фірма Kantar Millward Brown спільно з українською соціологічною групою “Рейтинг” провели дослідження Barometr Imigracji Zarobkowej (“Барометр трудової міграції”), під час котрого опитали 400 українських гастарбайтерів у Львові, Івано-Франківську, Тернополі та Луцьку.

Українці показалися добрими робітниками, однак бажання повернутися з Польщі додому серед них відчутно превалює. Виявилось, що, незважаючи на зростання попиту на працевлаштування в Польщі, лише 11% українських трудівників має думку оселитися тут на постійно, 3% – збираються купити тут нерухомість. Натомість 74% категорично не мають наміру залишатися в Польщі.

Фахівці передбачають, що частка українців, котрі хотітимуть залишитися в Польщі, зростатиме. Низький – і щораз нижчий – рівень безробіття у Польщі (6,8% в лютому) створює працедавцям клопіт із пошуком кадрів, і це мотивує менеджерів затримувати українців в Польщі надовше.

“Незабаром великі компанії почнуть боротися за те, щоб залишити працівників з України напостійно, бо це в їх інтересах. Система заохочень, наприклад полегшення, пов’язані з доступом до помешкань, освіти чи соціального догляду, спричинять до того, що відсоток українців з думкою оселитися в Польщі буде постійно зростати” , – стверджує керівник Personnel Service Кшиштоф Інґлот.

“Грубі” гроші – через “грубу” роботу

Згідно з результатами дослідження, наразі українці вже працюють на 39% крупних фірм у Польщі (крупні – це ті, котрі мають у штаті понад 250 осіб), на 21% – середніх (50-249 працівників) і на 6% – малих компаній (10-49).

Опитування працедавців засвідчило, що частка українців в їхніх компаніях складає до 5% від загального штату (так каже 87% роботодавців). Переважно ці кілька відсотків залучаються в колектив до “найгрубшої” роботи (як кажуть 80% роботодавців, вони працевлаштовували українців на низькокваліфіковану позицію).

Українці в Польщі найчастіше працюють на виробництві (18% польських виробничих підприємств признаються, що наймали або винаймають для роботи українців) і в сфері послуг (15%).

77% українців в Польщі каже, що виконують (або виконували) фізичну роботу, 16,3% ангажувалися у сфері послуг (готельний бізнес, перукарство, торгівля, догляд за дітьми). Розумовою діяльністю заробляє 3% українців в Польщі, 1% – задіяні в керівництві.

Олексій АНТИПОВИЧ, директор соціологічної групи “Рейтинг”:

– Як виглядає портрет мешканця України, котрий виїжджає на роботу до Польщі? Це радше чоловік, аніж жінка. Багато є осіб, що мають понад 51 рік, а також середній рівень освіти. Найчастіше особи з України працюють у Польщі на посадах найнижчих щаблів – про це кажуть 77% респондентів. Видно незначні розбіжності в залежності від статі. Переважна більшість чоловіків (89%) працює фізично, а лише 6% у сфері послуг. Натомість серед жінок 63% працює фізично, а 28% – в послугах. Помітно: що вищим є рівень освіти, то частіше респонденти шукають роботу на середньому чи найвищому щаблях.

Для переважної більшості еміграція до Польщі має економічний характер – короткочасний, але повторюваний.

Як розповідають респонденти, вони прибувають до Польщі на термін від 1 до 3 місяців. А кожен четвертий залишається на півроку. Експерти пояснюють, що цей “човниковий” стиль зумовлений спрощеною процедурою короткострокового працевлаштування в Польщі, котра дозволяє леґальний заробіток упродовж шести місяців на рік. Наразі лише 17% українських гастарбайтерів затримується в Польщі більш ніж на півроку.

А загалом 62% планує приїхати знову.

Рекрутер – родина

Чому українці вибирають Польщу? Для 53% вирішальним фактором є географічна близькість, для 44% – гроші. 30% вибрало Польщу, бо тут вже працюють знайомі або родичі.

Третина назвала перевагою незначний мовний бар’єр. І, власне, згідно зі спостереженням Personnel Service, українцям вистачає 4 тижнів, аби опанувати польську мову до рівня належної робочої комунікації, а 3 місяців досить, аби володіти польської на пристойному розмовному рівні.

Багато працедавців для того, аби привабити українців до заробітків у Польщі, намагається вирішити їхні побутові умови. Так, 58% українців розповіли, що шеф забезпечує їх житлом, 35% отримують харчування, а 34% мають залагоджені турботи з транспортом.

Утім, щоб зважитися на роботу, українець воліє мати персональні запевнення. Основний його рекрутер – знайомі. Так, дві третини – 66% – кажуть, що шукали роботу через рідню та друзів. Іще 21% – через кумплів у Польщі. І лише кожен десятий приглядав собі працю через рекрутингові аґенції.

Василь ВОСКОБОЙНИК, президент Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування: – Є поважна проблема, пов’язана з працевлаштуванням українців – ідеться про так звану “сіру сферу”. Надалі багато мешканців країни працює в Польщі нелеґально. Чому так? Як на мене, то насамперед через пануюче в Україні переконання, що дохід треба приховувати, щоб уникнути податків, а винагороду взагалі найпростіше отримувати у конвертів, без умов і зайвих формальностей. Тому, коли в Польщі працівники з України отримують можливість нелеґального заробітку, то охоче на це годяться.

Завдяки тому, що працедавець частково бере на себе витрати за утримання робітника, українці витрачають загалом небагато на своє прожиття в Польщі. Згідно з результатами опитування, майже половина українських гастарбайтерів – 45% – витрачає на себе 200-500 злотих (1,5-3,8 тис. грн.), а 22% вписується у 200 злотих (гм, виявляється, на мінімальну українську пенсію можна прожити в Польщі).

Зважаючи на це, коментують експерти, українці можуть ощадити відчутні суми для того, щоб передавати (чи привозити) їх на батьківщину. Але тут парадокс. Попри те, що 61% українців задекларували, що ніколи не висилають грошей в Україну, за даними Нацбанку Польщі, в минулому році українці вислали на батьківщину понад 3,5 млрд євро.

89% поляків не бояться, що українці відберуть їм роботу, але 38% вважає, що присутність українських робітників на ринку праці може загальмувати зростання зарплати в Польщі.

“Трудова міграція з України має компліментарний характер, а це означає, що працівники з-за східного кордону заповнюють прогалини на ринку праці там, де не виходить їх заповнити поляками. Це зумовлює те, що польські працівники не почуваються загроженими”, – коментують у Personnel Service.

52% українських заробітчан позитивно оцінюють польських роботодавців, а 38% ставляться до них нейтрально. 7% трактують босів зле, лише 1% – дуже зле.

Приязнь, конкуренція, ворожнеча

Українські гастарбайтери мають загалом добру репутацію в Польщі.

Серед польських працівників 44% має до українців нейтральне ставлення, а 42% – позитивне. Негативне – 11%.

Щодо стосунків із пересічними поляками, то українці відчувають більше дискомфорту в зносинах із соціумом, аніж із колективом. Так, 13,5% українських працівників вказали на те, що найважче в праці в Польщі – то неприязне ставлення до них поляків. Водночас, лише 4% мали неґативний досвід у стосунках із колегами.

А найбільше українцям дошкуляє розлука з сім’єю (39%) та тяжка (27,5%) і тривала (32%) праця.

Володимир СЕМКІВ