Яцек Чапутович: Радбез ООН не може змусити Росію до порядку
https://zik.ua/gallery/top/c/h/chaputovych_jacek_16749.jpg

Яцек Чапутович: Радбез ООН не може змусити Росію до порядку

Необхідно застосовувати певний моральний тиск, підкреслювати, що Росія порушує принципи, визначені в Статуті ООН. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Польске радіо.

Пропонуємо вашій увазі розмову з міністром закордонних справ Польщі Яцеком Чапутовичем, який взяв у Нью-Йорку участь у міністерському саміті, присвяченому використанню Статуту ООН з метою збереження миру і безпеки на світі. У цій зустрічі взяли також участь Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерреш та його попередник Пан Ґі Мун. Також керівник польської дипломатичної служби провів переговори з міністрами закордонних справ Словаччини, Кот-д’Івуару, а безпосередньо перед вильотом з Нью-Йорку до Польщі міністр Яцек Чупутович дав інтерв’ю кореспондентові Польського радіо Марекові Валкуському.

– Пане міністре, під час виступу у Раді Безпеки, присвяченого Статуту ООН, вирішенню міжнародних конфліктів, ви навели позитивні приклади діяльності ООН – це був, зокрема, Кувейт і колишня Югославія. Але також ви згадали невирішені конфлікти, проблеми, серед яких ви навели Україну – анексію Криму, а також Сирію, де Росія теж діє дуже активно. Чи, на вашу думку, Росія є таким суб’єктом, що вносить нестабільність на міжнародній арені?

– Так, Росія є постійним членом Ради безпеки, має право вето, всі з нею повинні рахуватися, хоч сама вона веде дії, що суперечать принципам, викладеним у Статуті Організації Об’єднаних Націй, бо, власне, не визнає недоторканості територій інших держав. Про це свідчать анексія Криму, підтримка сепаратистів на Донбасі, а також її дії в Сирії, що йдуть усупереч напрямкові політики західних держав, тобто вона підтримує режим, що там функціонує. Інакше кажучи, у цьому, власне, проблема, і у зв’язку з тим, що постійний член Ради Безпеки з правом вето є стороною конфлікту, сама Рада Безпеки не може змусити його до порядку, бо він завжди на таку резолюцію накладатиме вето. Тобто, тут необхідно застосовувати певний моральний тиск, підкреслювати, що Росія порушує принципи, визначені в Статуті ООН, що я в своєму виступі й зробив. А також це роблять інші держави, наприклад представники Великої Британії, дуже виразно.

– А на якому етапі перебуває вирішення конфлікту в Україні? Чи ви бачите якісь шанси на те, аби ситуація змінилася?

– Передусім повинні виконуватися Мінські домовленості. Краю цьому конфліктові не видно, а сама Організація Об’єднаних Націй бере в цьому участь недостатньо. В рамках ООН триває дискусія про те, чи не ввести до України миротворчу місію, а Росія виступає проти цього. Інакше кажучи, ситуація досить складна. Але, з іншого боку, Польща весь час у двосторонніх відносинах підкреслює принцип поваги до суверенітету України та її територіальної цілісності, підтримує кроки України у міжнародних відносинах. З перспективи Європейського Союзу є Нормандський формат, що займається цим питанням, хоч, як на сьогодні, неефективно. Проте, з іншого боку, цей конфлікт не розпливається далі, тобто можна вести мову про певну фазу замороження цього конфлікту.

– Ви прибули до Нью-Йорку тоді, коли актуальними стали протиріччя, зумовлені оновленим законом про Інститут національної пам’яті. Коли ви виступали у Раді Безпеки, було представлено фільм, підготований Фондом родин американських євреїв, котрі закликають Сполучені Штати до розриву дипломатичних відносин із Польщею. Наскільки серйозною проблемою для Польщі є цей фільм та чи справді існує якась загроза для польсько-американських відносин?

– Я би не звертав на це великої уваги. Ми не можемо реагувати на кожен фільм, що з’являється в інтернеті. Натомість, загалом проблема існує. Сполучені Штати звернулися до нас з певними пропозиціями щодо інтерпретації оновленого закону про ІНП, підкреслюючи, що свобода слова панує в США і представляючи певні свої побоювання. Анджей Дуда прийняв рішення про те, щоб переказати цей закон до Конституційного суду. Побачимо, яким буде його висновок. А я гадаю, що тут йдеться не стільки про зміст, скільки про інтерпретацію певних побоювань, на котрі, напевно, Конституційним судом буде знайдено відповідь. Відносини між нашими державами добрі, ми їх розвиваємо в багатьох сферах, а насамперед завдяки Сполученим Штатам зросло наше відчуття безпеки, адже американські війська дислоковані на території Польщі та інших країн. Нещодавно ми приймали у Варшаві Рекса Тіллерсона, державного секретаря США. Він наголосив на підтримці Польщі, нашого регіону, ініціативи Тримор’я з боку Сполучених Штатів, а також підкреслив їхнє прагнення взяти участь в модернізації польської армії, гарантувати безпеку, в тому числі енергетичну завдяки експортові до Польщі скрапленого газу. Отже наші відносини розвиваються добре. Звісно, існує проблема інтерпретації положень закону про ІНП. Але, гадаю, щодо його змісту в нас немає розходжень. Обом сторонам йдеться про те, аби не фальсифікувати істини про події ІІ світової війни. Натомість уточнення, на мою думку, можливі.

– А як можна було б уточнити ці положення, аби вони, з одного боку, захищали добре ім’я Польщі, а з іншого, не спричиняли б протиріч? Ви згадали, що американці звертають увагу на свободу слова…

– Такий, власне, аргумент з’явився в моїй розмові з послом. І я мабуть не розкрию таємниці, бо я відповів йому на питання про те, як реагують на схожі положення, що є у законодавстві Ізраїлю, якими допускається покарання 5 роками ув’язнення за заперечення Голокосту або зменшення вини у ньому. Отже, наші законодавчі норми не є чимось винятковим, бо такі ж існують в інших державах. Тому, напевно, Сполучені Штати реагуватимуть так само, як у відношенні до тих випадків. Я не вбачаю жодних причин для страху – ми маємо право на захист доброго імені та не хочемо бути сприйнятими як особлива держава, що не має права на захист від наклепів, від свідомого приписування злочинів, здійснених нацистською Німеччиною, польській державі або польському народові, що розумітиметься як одне ціле.

– А як такі положення могли б звучати? Чи, наприклад, так, як у пропозиції Громадянської платформи, аби вписати до закону заборону використання формулювання «польські табори смерті» або «польські концентраційні табори»? Чи це було б добрим рішенням? Чи, на вашу думку, потрібно чогось більше?

– Я би не хотів спекулювати. Гадаю, що ми повинні зачекати на висновок Конституційного суду, який є відповідною для цього установою. В своєму поданні президент зазначив, де можуть з’явитися сумніви щодо інтерпретації. Гадаю, що Конституційний суд прийме добре рішення. Зачекаймо, це його роль.