Наука, що об’єднує країни: в Одесі відкрили Міжнародний центр сприяння локалізації продовольчих систем
15 вересня 2026 року в Одесі відбулася подія, що відкриває нову сторінку в міжнародному аграрному співробітництві України. На базі Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН урочисто відкрито Міжнародний центр сприяння локалізації продовольчих систем.
Це не просто новий структурний чи партнерський проєкт. Це простір, покликаний поєднати українську аграрну науку, селекцію, насінництво, сучасні технології, практичний досвід фермерів та міжнародне партнерство – для пошуку рішень, які відповідатимуть реальним умовам конкретних країн і регіонів.
У відкритті Центру взяли участь представники Національної академії аграрних наук України, Міністерства економіки та довкілля України, ФАО ООН, органів державної влади, місцевого самоврядування, міжнародних організацій, аграрного сектору, наукових установ та міжнародних партнерів.
НОВИЙ МІЖНАРОДНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ АГРАРНОЇ НАУКИ
Ідея створення Центру народилася з розуміння простої, але надзвичайно важливої речі: сьогодні продовольча безпека неможлива без науки, адаптованих технологій та знань, які враховують особливості конкретної території. Саме тому діяльність Центру буде зосереджена насамперед на співпраці з країнами Африки, де питання адаптації сільського господарства до високих температур, посухи, дефіциту вологи та інших кліматичних викликів набувають особливого значення.
Центр відкрито на базі Селекційно-генетичного інституту за участю Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та консорціуму «RIDNE». Ключова особливість цієї ініціативи – прагнення перейти від традиційної моделі постачання насіння до комплексного підходу: «насіння + технологія + наука + навчання».
І саме ця формула визначає майбутню філософію Центру.
РАЇСА ВОЖЕГОВА: «МИ ВІДКРИВАЄМО НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ НАУКИ ТА СПІВПРАЦІ»
Для Селекційно-генетичного інституту відкриття Центру стало особливо знаковою подією. Очолила роботу з його створення академік НААН, в.о. директора Селекційно-генетичного інституту Раїса Вожегова. Її професійне бачення розвитку аграрної науки ґрунтується на тому, що сучасний науковий потенціал має не залишатися лише у межах наукових установ. Він повинен працювати на практичний результат, виходити на міжнародний рівень і ставати основою нових партнерств. Відкриваючи захід, науковиця наголосила на значенні нової ініціативи для розвитку міжнародної співпраці та практичного застосування українських наукових напрацювань.
Для керівництва СГІ створення Центру – це передусім можливість показати, що українська аграрна наука здатна не лише зберігати та розвивати власні напрацювання, а й пропонувати світу конкретні рішення. І тут особливо важливо, що Центр створюється не як майданчик лише для обміну думками. Його завдання – досліджувати, випробовувати, адаптувати та впроваджувати.
ПІДТРИМКА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Відкриття Міжнародного центру сприяння локалізації продовольчих систем отримало підтримку Національної академії аграрних наук України – провідної наукової інституції, яка формує та розвиває вітчизняну аграрну науку. Ця підтримка є важливим сигналом: сьогодні українська наука не лише зберігає свій потенціал, а й шукає нові формати для його реалізації – у міжнародній співпраці, спільних дослідженнях, трансфері технологій та практичних рішеннях для продовольчої безпеки.
На відкритті Центру Академію представляв Віктор Камінський, академік НААН, віцепрезидент НААН. У своєму виступі він наголосив на значенні таких ініціатив для розвитку української аграрної науки та посилення її присутності у міжнародному науковому просторі.
«Переконаний, що Міжнародний центр сприяння локалізації продовольчих систем стане дієвою платформою для реалізації спільних проєктів, проведення наукових досліджень, демонстраційних випробувань, підготовки фахівців та розвитку довгострокового партнерства України з країнами Африки. Для Національної академії аграрних наук України це також можливість посилити міжнародну присутність української аграрної науки, представити наші селекційні та технологічні розробки, розширити міжнародне співробітництво та сприяти формуванню нових моделей продовольчої безпеки».
І це, мабуть, один із ключових меседжів відкриття Центру: українська наука має що запропонувати світові. Власні селекційні напрацювання, технології, досвід роботи в умовах змін клімату та практичні рішення для аграрного сектору можуть і мають ставати частиною міжнародного діалогу про майбутнє продовольчих систем.
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА ПОЧИНАЄТЬСЯ З АДАПТОВАНИХ РІШЕНЬ
Важливим учасником відкриття став координатор із взаємодії з урядом і зацікавленими сторонами Офісу в Україні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Михайло Малков. Участь представника ФАО підкреслила міжнародне значення тематики Центру. Адже продовольча безпека сьогодні – це не лише питання обсягів виробництва. Це здатність продовольчих систем бути стійкими до кліматичних змін, економічних криз, логістичних викликів та інших факторів, які можуть впливати на доступність продовольства. Саме тому одним із завдань Центру стане пошук рішень, які можна адаптувати до конкретних умов, а не механічно переносити технології з однієї країни в іншу.
ВІД НАСІННЯ – ДО ПОВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ
Щоб сорт працював на врожай, самого якісного насіння недостатньо. Важливо знати, де, як і за яких умов його вирощувати. Саме про цей комплексний підхід говорила начальник управління насінництва та охорони прав на сорти рослин департаменту аграрного розвитку Міністерства економіки та довкілля України Таїсія Шутенко.
Для нового Центру цей напрям є одним із принципових. Адже українська селекція має потужний потенціал сортів сільськогосподарських культур, проте результат визначає не лише генетика сорту. Важливими є ґрунт, клімат, система живлення, захист рослин, технологія вирощування та конкретні умови господарства. Тому завдання Центру – не просто знайти перспективний сорт, а допомогти зрозуміти, як розкрити його потенціал у конкретних умовах.
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР
З вітальним словом до учасників заходу звернувся Олександр Старинець, керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. У своєму виступі він відзначив важливість ініціатив, які допомагають поєднувати науковий потенціал України з реальними потребами аграрного виробництва та сприяють розвитку міжнародного співробітництва.
«Сьогодні особливо важливо, щоб наука, держава та аграрний бізнес діяли не паралельно, а разом. Створення такого Центру – це можливість об’єднати знання, технології та практичний досвід заради конкретного результату: зміцнення продовольчої безпеки, розвитку аграрного виробництва та розширення міжнародної співпраці України. Переконаний, що саме такі ініціативи формують нові можливості для українського аграрного сектору та нашої держави загалом».
Участь Олександра Старинця у відкритті Центру стала важливим свідченням того, що розвиток сучасної аграрної науки та впровадження її результатів є спільним завданням держави, наукової спільноти та аграрного сектору.
ВІД УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ — ДО ПАРТНЕРСТВА З АФРИКОЮ
Особливого значення відкриттю Центру надала участь представників консорціуму «RIDNE». Операційний директор консорціуму Костянтин Романець розповів про практичну сторону майбутньої співпраці та роль партнерської мережі у реалізації міжнародних проєктів.
Консорціум «RIDNE» – незалежне українське об’єднання, що включає 87 фермерських господарств та 11 харчових підприємств. З 2022 року його діяльність була пов’язана з масштабними програмами продовольчої підтримки: доставлено 4,2 млн продовольчих наборів та надано допомогу понад 10 млн людей в Україні та за її межами. Тепер цей практичний досвід отримує новий напрям – міжнародну аграрну співпрацю та розвиток локальних продовольчих систем.
Важливим символом майбутнього партнерства стала участь представника продовольчого консорціуму RIDNE з Гани Joshua Asamoah Kyeremeh / Джошуа Асамоа К’єреме. Його виступ став безпосереднім свідченням того, що українська ініціатива вже сьогодні знаходить відгук у міжнародних партнерів.
Співпраця з африканськими партнерами відкриває можливості для проведення спільних випробувань, обміну досвідом, підготовки фахівців та поширення українських аграрних технологій.
НАУКА І БІЗНЕС – РАЗОМ
Особливого звучання відкриттю Центру додав виступ Алли Стоянової, голови депутатської групи «Аграрна Одещина» в Одеській обласній раді. У своєму виступі вона підкреслила: бізнес не може розвиватися без науки, а наука потребує підтримки бізнесу. Саме у взаємодії цих двох сфер, на її переконання, народжуються інновації, які здатні змінювати аграрний сектор.
Алла Стоянова також назвала себе амбасадоркою сортів Селекційно-генетичного інституту, наголосивши, що завжди розповідає про українські селекційні розробки, підтримує їхнє впровадження та допомагає їм знаходити шлях від наукової розробки – до поля, виробника й ринку, та готова підтримувати ініціативи Інституту на всіх рівнях – від регіонального до державного. Її позиція проста: якщо є наукова ідея, інновація та бажання працювати на результат – вона має отримати можливість бути почутою й реалізованою.
Окремо Алла Стоянова висловила підтримку Раїсі Вожеговій, відзначивши її енергію, наполегливість і здатність вести Інститут уперед. Назвавши очільницю СГІ «справжнім титаном», вона наголосила, що переконана: під її керівництвом Селекційно-генетичний інститут має гарне й перспективне майбутнє.
Такі слова на відкритті Центру звучали особливо символічно. Адже його ідея якраз і полягає в тому, щоб наука не залишалася в лабораторіях, а приходила на поля, у господарства, до бізнесу та міжнародних партнерів – і поверталася назад у науку новими завданнями та можливостями.
АГРАРНА НАУКА — ОСНОВА РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
Важливість нових можливостей для аграрної науки Одещини відзначив і Сергій Червяков, депутат Одеської обласної ради, який долучився до відкриття Міжнародного центру сприяння локалізації продовольчих систем. У своєму виступі він наголосив на важливості підтримки наукових установ регіону та тісної взаємодії науки, влади й аграрного сектору. Адже саме Одещина, як один із ключових аграрних регіонів України, особливо потребує сучасних наукових рішень, нових технологій та ефективного використання власного наукового потенціалу.
«Сьогодні ми відкриваємо не просто новий Центр. Ми відкриваємо нові можливості для науки, для аграрного сектору і для нашого регіону. Одещина має потужний науковий та аграрний потенціал, і наше завдання — підтримувати ініціативи, які допомагають цей потенціал розвивати, впроваджувати нові технології та створювати можливості для співпраці з Україною і світом».
Участь Сергія Червякова у відкритті стала ще одним підтвердженням того, що розвиток Селекційно-генетичного інституту та створення нових платформ для співпраці мають значення не лише для наукової спільноти, а й для всієї Одещини.
НАУКА, ЯКА ПРАЦЮЄ НА РОЗВИТОК ОДЕЩИНИ
До привітань з нагоди відкриття Центру долучився і Олександр Шеремет, депутат Одеської міської ради. У своєму виступі він відзначив важливість того, що в Одесі продовжують розвиватися наукові ініціативи, здатні об’єднувати людей, професійні середовища та міжнародних партнерів навколо спільних завдань. За його словами, сильна наука є невід’ємною складовою розвитку міста й регіону, а нові формати співпраці створюють додаткові можливості для Одеси бути представленою у міжнародному науковому та аграрному просторі.
«Для Одеси важливо, що такі центри створюються саме тут. Це означає, що наше місто залишається місцем, де народжуються ідеї, розвивається наука та формуються міжнародні зв’язки. Відкриття Центру – це нова можливість для співпраці, нових проєктів і нових результатів, які матимуть значення далеко за межами нашого міста».
Підтримка представників міської влади вкотре засвідчує: Селекційно-генетичний інститут є важливою частиною наукового та інтелектуального потенціалу Одеси, а його розвиток відкриває нові можливості не лише для аграрної науки, а й для самого міста — як простору міжнародної співпраці та інновацій.
МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ ЯК НОВА МОЖЛИВІСТЬ
До відкриття Центру долучився Валентин Богайчук, консультант офісу європейської інтеграції Агенції регіонального розвитку Одеської області. Його участь стала важливим акцентом на ролі регіонального партнерства у розвитку нових наукових та міжнародних ініціатив. Адже сьогодні для успішного розвитку недостатньо лише мати потужний науковий потенціал – важливо створювати середовище, у якому наукові установи, органи влади, бізнес та міжнародні партнери можуть ефективно взаємодіяти.
Для Одещини, яка має потужні аграрні та наукові традиції, відкриття такого Центру створює додаткові можливості для нових проєктів, партнерств, обміну досвідом і залучення міжнародних ресурсів. Саме такі майданчики допомагають перетворювати окремі ініціативи на системну співпрацю, посилювати науковий потенціал регіону та відкривати нові можливості для представлення українських розробок за кордоном.
КОЛИ ВІРЯТЬ У ЛЮДЕЙ І СПРАВУ
Особливо тепло прозвучав виступ Людмили Скворцової, членкині Регіональної ради підприємців в Одеській області — дорадчого органу при Одеській обласній державній адміністрації. Говорячи про відкриття Центру, вона зосередилася не лише на значенні самої ініціативи, а й на людях, які сьогодні створюють нову сторінку в історії Селекційно-генетичного інституту. Її слова стали щирою підтримкою команді Інституту та особисто Раїсі Вожеговій, яка очолила його в непростий період і взяла на себе відповідальність за його подальший розвиток.
У виступі Людмили Скворцової відчувалася щира віра в те, що за сильним колективом, відданістю справі та підтримкою партнерів обов’язково приходять зміни. Вона побажала Раїсі Вожеговій сил, наснаги та успіхів, наголосивши, що сьогодні Інститут має всі передумови для нового етапу розвитку. Її слова прозвучали по-особливому тепло — як підтримка людини, яка бачить за великими проєктами не лише документи, домовленості та плани, а передусім людей, їхню працю, віру у свою справу та бажання змінювати Україну на краще.
Саме такі моменти й створюють особливу атмосферу події: коли офіційне відкриття нового Центру перетворюється на зустріч однодумців, які щиро вірять у майбутнє української науки.
НАУКА, ЩО ПРАЦЮЄ НА МАЙБУТНЄ
Логічним продовженням розмови про майбутнє українського аграрного сектору став виступ Олексія Данчука, т.в.о. директора Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН – установи, з якою Селекційно-генетичний інститут об’єднує спільне бачення розвитку сучасного аграрного виробництва. Сьогодні кліматичні зміни вже не є викликом майбутнього – вони безпосередньо впливають на врожайність, вибір культур, технології вирощування та продовольчу безпеку. Саме тому особливого значення набуває об’єднання наукових компетенцій та пошук рішень, які дозволять аграрному сектору бути більш стійким до нових умов.
Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства вже має тісну практичну співпрацю з ТОВ «РІДНЕ ФУД ФЕКТОРІЗ», яка охоплює спільні наукові та прикладні напрямки. Це ще один приклад того, як наукові установи, бізнес і виробниче середовище можуть об’єднувати свої можливості задля конкретного результату.
У цьому контексті новий Центр відкриває ще ширші можливості для взаємодії – об’єднання напрацювань різних наукових установ, бізнесу та міжнародних партнерів, проведення спільних досліджень і випробувань, обміну досвідом та впровадження сучасних технологій безпосередньо у виробництво.
Саме така модель – від науки до практики, від українського поля до міжнародного партнерства – може стати основою нової системи співпраці задля продовольчої безпеки та стійкості аграрного сектору.
ЦЕНТР, ЯКИЙ ДИВИТЬСЯ В МАЙБУТНЄ
Відкриття Центру стало не завершенням підготовчої роботи, а її новим початком. Попереду – формування міжнародної мережі партнерів, спільні дослідження, випробування сортів, демонстраційні проєкти, навчання та нові ініціативи у сфері продовольчої безпеки. Для Селекційно-генетичного інституту це можливість по-новому представити власний науковий потенціал і досвід. Для України – ще один майданчик міжнародної присутності та співпраці. Для африканських партнерів – доступ до наукових знань, селекційних розробок і технологічних рішень, адаптованих до їхніх умов. А для всіх учасників – можливість разом відповідати на виклики, які давно перестали бути локальними.
«Сильна продовольча система починається там, де наука зустрічається з реальною потребою».
Саме такою точкою зустрічі має стати новий Міжнародний центр сприяння локалізації продовольчих систем. І його відкриття в Одесі – це крок до того, щоб українська аграрна наука ставала не лише частиною національного розвитку, а й важливою складовою глобального продовольчого майбутнього.