Чому за весь час обмінів з моменту окупації  півострова з російських місць несвободи вдалося повернути лише 12 цивільних вʼязнів Криму?

Чому за весь час обмінів з моменту окупації півострова з російських місць несвободи вдалося повернути лише 12 цивільних вʼязнів Криму?

На жаль, за весь час обмінів з моменту окупації Криму з російських місць несвободи Україні вдалося повернути лише 12 цивільних кримських політичних в’язнів.
Ми щиро радіємо, що з початку повномасштабного вторгнення відбулося 73 обміни, під час яких було звільнено близько 9048 українців. Повернення кожного співвітчизника — це велика перемога для всіх нас, адже кожне врятоване життя має виняткове значення. Водночас варто звернути увагу на інше.
Із моменту окупації Криму у межах обмінів було звільнено лише 12 політв’язнів з Криму. А саме:
1. Геннадія Афанасьєва (пробув у СІЗО 2 роки)
2. Ахтема Чийгоза (пробув у СІЗО 2 роки та 11 місяців)
3. Ільмі Умерова (Мав підписку про невиїзд)
4. Олега Сенцова (пробув у СІЗО 5 років і 3 місяці)
5. Олександра Кольченка (пробув у СІЗО 5 років і 3 місяці)
6. Євгена Панова ( пробув у СІЗО 3 роки та 1 місяць)
7. Володимира Балуха (пробув у СІЗО 2 роки і 9 місяців)
8. Едема Бекірова (пробув у СІЗО 9 місяців)
9. Нарімана Джеляла (пробув у російських місцях несвободи майже 3 роки)
10. Леніє Умерову (пробула у російських місцях несвободи майже 2 роки)
11. Костянтина Давиденка (пробув у російському полоні 7,5 років)
12. Ярослава Баліцького (пробув у російських місцях несвободи майже 2 роки)
До 2022 року вдалося звільнити 8 кримчан, а після 2022 року — ще 4. Серед 12 звільнених, 5 – це представники корінного кримськотатарського народу. На виконання наказу Міжнародного трибуналу ООН з морського права було звільнено 5 політичних в’язнів Криму, а саме Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Євген Панов, Володимир Балух, Едем Бекіров. Також в рамках інших обмінів було повернуто 5 військовослужбовців – кримських татар:
1) Асан Ісенаджиєв
2) Ельдар Менумеров
3) Ельдар Пенья-Шемседінов
4) Руслан Куртмаллаєв
5) Ескендер Кудусов
Водночас росія цілеспрямовано уникає включення кримських політв’язнів, зокрема кримських татар, до списків на обмін. Це питання неодноразово порушувалося українською стороною під час переговорів на найвищому рівні.
Після окупації Криму практика затримань і політичних переслідувань стала системною. Політв’язні, які перебувають у російських місцях несвободи, проходять через жорсткі умови утримання, тортури, психологічний тиск і порушення базових прав людини. Кожен день у неволі — це випробування на межі виживання. Кожен день кількість політвʼязнів, на жаль, значно збільшується.
Саме тому звільнення навіть невеликої кількості людей є результатом великої спільної роботи державних органів, правозахисників, громадських організацій і родин політв’язнів.
Хочу вкотре наголосити, що в кожному обміні обов’язково мають бути представники Криму, зокрема кримські татари. Це важливо як для збереження фокусу на окупованому півострові, так і для того, щоб люди в окупованому Криму бачили, що держава не забуває про своїх громадян.
Маю підкреслити, що кримські політв’язні мають системно бути включені до процесу обмінів, адже деякі з них перебувають за гратами вже більше 10 років. Їхнє звільнення повинно залишатися одним із пріоритетів переговорних процесів, тому що багато з них вже майже втратили своє здоров’я за гратами.
З огляду на те, що кількість жінок-політв’язнів у Криму зростає у геометричній прогресії, вважаю, що під час переговорів цій категорії слід надати пріоритет поряд із тяжкохворими, людьми похилого віку та багатодітними батьками, які є найбільш вразливою категорією серед політв’язнів.
Разом з Кримськотатарський Ресурсний Центр ми і надалі продовжуватимемо працювати на місцевому, національному та міжнародному рівнях, щоб привертати увагу до злочинів росії на тимчасово окупованих територіях України та домагатимемося звільнення всіх політичних в’язнів Криму.
Нагадаю, що за даними КРЦ, сьогодні в місцях позбавлення волі (колонії + СІЗО) перебуває 354 особи, 181 з них — кримські татари. Це не просто цифри, а верифікований список, де за кожним номером є ім’я та прізвище людини, доля якої сьогодні в руках російського агресора.
Вкотре хочу закликати як українську, так і міжнародну спільноту посилити тиск на росію та застосувати персональні санкції до осіб, причетних до репресій, порушення прав людини в окупованому Криму та сприяти звільненню всіх заручників Кремля.
Ескендер Барієв

Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.