Cвіт, який так часто говорив «ніколи знову», здається втратив сенс цих слів…
Cвіт, який так часто говорив «ніколи знову», здається втратив сенс цих слів… Цієї ночі знову не спалося.
Вночі слухала виступ Президента США Джо Байдена в Конгресі із закликом підтримати допомогу Україні. А тим часом повідомляється в медіа, що цього тижня може початися збір підписів, щоб законопроєкт про допомогу Україні поставити на голосування в Палаті представників в обхід спікера Майка Джонсона. Тобто попереду ще дуже непростий шлях.
Які в мене думки з цього приводу? Що світ, який так часто говорив «ніколи знову», здається втратив сенс цих слів.
Світ забув, що емпатія – це те, що робить нас людьми.
Це вроджена здатність…
…Відчувати чужий біль…
… Не говорити, а діяти, щоб зберегти кожне життя.
А натомість, в цей час ми в Україні майже щодня втрачаємо частинку нашого майбутнього.
2 березня в Одесі загинуло п’ятеро дітей від атаки російського безпілотника на житловий будинок: від 4-ох місяців до 9 років.
Вони були майбутнім України. Вони мали рости, навчатися, творити, жити, кохати.
Але…
Їх немає, бо росія далі продовжує вбивати, а світ продовжує метатися між стурбованістю, виборами у своїх країнах, страхом перед подальшою ескалацію (хоча, що вже боятися) і закулісною торгівлею з країною-агресором.
Із промови Байдена: «Україна може зупинити Путіна, якщо ми будемо разом з нею та надамо зброю та засоби для її захисту. Це все, про що просить Київ».
Із звернення Президента України Володимира Зеленського «Надія на Конгрес є. Я впевнений, що буде позитив. Інакше я зовсім не розумію, у якому ми з вами світі починаємо жити… Вони знають, що нам необхідна їхня підтримка упродовж місяця, це наш запит».
Кошти і зброю. Це єдине те, що просить країна, якій обіцяли захист згідно Будапештського меморандуму.
Але віз і нині там.
Ось міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус знову заявив, що Німеччина відмовляє Україні у постачанні Taurus, бо не хоче бути стороною війни.
Тому, найкращий спосіб надати бодай якогось сенсу словам «ніколи знову» – це дати можливість нам захистити себе.
Але поки ні або критично мало.
Як же мене біситиме, коли світові політики 8 травня знову із сумними обличчями говоритимуть «ніколи знову».
Фото: Меморіал: вбиті росією