«Інженерна бомба» під будинком: як комерсанти та чиновники довели історичну будівлю до межі

Понад 14 років мешканці будинку на Липинського, 4-В борються з комерційним використанням підвалів, навантаженням на інженерні мережі та можливими порушеннями з боку відповідальних служб

Історичний будинок у центрі Києва опинився в епіцентрі багаторічного конфлікту навколо комерційних приміщень та інженерних комунікацій. Матеріали судових справ і документи, на які посилається редакція, ставлять питання про законність реконструкцій, підключення комерційних площ до мереж житлового будинку та відповідальність посадовців.

Хто відповість за «інженерну бомбу»? ДАБК і бізнес у справі будинку на Липинського, 4-В

Історія руйнування та цинічного захоплення комунікацій багатоквартирного житлового будинку № 4-В по вул. В’ячеслава Липинського (колишні Чапаєва, Святославська) у Шевченківському районі столиці триває понад 14 років. Проте сьогодні це свавілля вийшло на фінішну пряму, яка загрожує мешканцям втратою житла, а самому будинку — раптовим руйнуванням конструкцій. Редакція «Нашої версії» провела детальну юридично-технічну ревізію документів і викрила ознаки системної, кримінальної змови між комерційними структурами, чиновниками міського Департаменту ДАБК та посадовцями Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва.

Схема у два ходи: від ресторану до 700 квадратних метрів свавілля

Руйнування інженерного каркаса «царського» будинку почалося ще у 2012 році. Тоді, як свідчать матеріали судової справи № 2а-16483/11/2670, підвальні приміщення площею 276 кв.м незаконно відійшли під ресторан ТОВ «У хромого Пола». Тоді ж відбулася перша масивна, нерозрахована врізка промислового ресторанного обладнання у зношені внутрішньобудинкові мережі теплопостачання, водопостачання, водовідведення, вентиляції та електрики.

Але справжній «смертний вирок» будівлі підписали у 2018 році. Нові комерційні ділки — ТОВ «Апекстрей» та ПП «Інжиніринг» — провернули масштабну реконструкцію, штучно збільшивши площу комерційного об’єкта майже у 2,5 рази — до 698,2 кв. м!

То ж хто дозволив врізку гігантського комерційного комплексу площею 700 кв.м в інженерні мережі житлового будинку і де математичні розрахунки додаткового навантаження?

Інженерний геноцид усупереч ДБН

Згідно з обов’язковими державними будівельними нормами (ДБН А.2.2-3:2014 та ДБН В.1.2-14:2018), підключення такого масштабного об’єкта до мереж існуючого будинку вимагає розробки Звіту про технічне обстеження та інженерні вишукування. Експерти мали математично довести: чи витримає столітній колектор і водопровід тони додаткових стоків та кубометри води щодня.

Злочин ДАБК Ще 3 листопада 2017 року Департамент ДАБК м. Києва власним Приписом зафіксував: у забудовника немає технічних умов на підключення. Проте вже 11 січня 2018 року чиновники ДАБК цинічно «заплющують очі» на свій же припис і реєструють Декларацію про готовність об’єкта № КВ 141180110168. Це ознаки прямого складу злочину за ст. 367 КК України (службова недбалість).

Співучасть Керуючої компанії Як балансоутримувач та управитель майна, Керуюча компанія зобов’язана жорстко контролювати кожну трубу в підвалі (Наказ Держжитлокомунгоспу № 76). Замість цього посадовці керуючої на чолі з Олександром Мальцевим допустили приховану врізку комерсантів, не маючи на руках жодних розрахунків впливу на тиск води та знос мереж у квартирах мешканців.

Наслідки для будинку та його мешканців: життя на пороховій діжці

Змова комерсантів та чиновників несе катастрофічні наслідки для людей, які щодня ризикують власним життям і майном. Постійне перевантаження систем водопостачання та гідравлічні удари від промислових насосів комерційного об’єкта завідомо руйнують застарілі інженерні комунікації «царського» будинку. Це прямий шлях до затоплення підвалів, просідання фундаменту та появи тріщин на тримальних стінах.

Побутове пекло для мешканців: Врізка об’єкта площею 700 кв. м призводить до постійного падіння тиску води в житлових квартирах, регулярних засмічень загальнобудинкової каналізації та ризику виходу з ладу електромереж через критичні навантаження.

Фінансове мародерство: Відсутність прозорих роздільних Технічних умов та Актів розмежування балансової належності створює схему, за якої комерційні витрати ресурсів можуть приховано перекладатися на загальнобудинкові втрати, тобто — у кишені мешканців через платіжки.

Департамент ДАБК м. Києва на чолі з Оксаною Попович уже спробував приховати документи від журналістів, протиправно відхрестившись від запиту нашого видання: мовляв, вихідні дані та інженерні мережі — «не їхні повноваження».

Промислове сміттєзвалище у житлових підвалах

«Особливим проявом кримінального цинізму в цій багаторічній схемі є те, що «царський» будинок на вул. Липинського, 4-В (як і низка інших історичних житлових споруд столиці на вул. Ярославів Вал, 21-20 та вул. Артема, 37-41) роками умисно знищується не лише нелегальними гідравлічними врізками, а й небезпечними промисловими токсинами.

Як чітко зафіксовано в матеріалах судової справи № К/800/44452/13 (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 07.04.2015), Державна екологічна інспекція ще під час первинних перевірок діяльності ресторану ТОВ «У хромого Пола» викрила масові системні порушення екологічного законодавства (ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи» та ст. 55 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища»). У підвальних приміщеннях житлових будинків без жодних лімітів, дозволів та належних договорів накопичувалися небезпечні відходи: відпрацьовані токсичні люмінесцентні лампи, полімери, а також відходи відпрацьованої рослинної олії та жирів.

Екологічний терор під прикриттям чиновників

Сьогодні цей екологічний та інженерний терор проти мешканців продовжується з новою силою. Прямий правонаступник ресторанного бізнесу в підвалі на Липинського, 4-В — ТОВ «ТРАБАХАДОР» — розгорнув там повноцінне, масштабне промислове виробництво швидкої їжі. Тонни відпрацьованого ресторанного жиру, хімікатів та харчових відходів щоденно скидаються у застарілу, не розраховану на такі навантаження внутрішньобудинкову каналізаційну мережу.

Посадовці Департаменту ДАБК м. Києва та місцевої Керуючої компанії заплющили очі на те, що жир та хімічні сполуки від діяльності ТОВ «ТРАБАХАДОР» буквально роз’їдають і забивають столітні комунікації, блокуючи водовідведення та створюючи постійне підтоплення фундаменту об’єкта культурної спадщини. Подібне потурання завідомому руйнуванню житлового фонду комерсантами вимагає негайного втручання РНБО та Генеральної прокурори України за ознаками злочинів, передбачених ст. 275 КК України (порушення правил безпечної експлуатації будівель, що створює загрозу загибелі людей) та ст. 367 КК України (службова недбалість із тяжкими наслідками).