Про ворожі паспорти
Два дні тому написала пост, де, серед іншого, рекомендувала українцям на ТОТ не брати російські паспорти.
Це чомусь викликало бурхливу реакцію в медіа. Вже два дні багато журналістів просять мене пояснити свою позицію. Тому я вирішила написати тут.
Насамперед я завжди рекомендувала нашим людям на тимчасово окупованих територіях не брати паспорти окупантів. Я кажу це постійно від початку повномасштабної війни. Тому була щиро здивована реакцією ЗМІ на мої слова зараз.
Також я не дуже розумію, чому я маю пояснювати свою рекомендацію не брати ворожі (саме ворожі) паспорти. Що і кому незрозуміло?
Так, життя складне, випадки бувають різні. Комусь російський паспорт треба, щоб виїхати з ТОТ. Комусь паспорт потрібен, щоб отримати медичну допомогу або пенсію. Все це зрозуміло. Людина сама прийме рішення, виходячи зі своїх життєвих обставин. Але це не означає, що я маю або можу рекомендувати людям брати ворожі паспорти. Не маю і не можу. Бо це не тільки про документи, а й про цінності та позицію.
Бо окрім українців на ТОТ, є українці, які залишили ТОТ саме тому, щоб не брати російські паспорти. Є українці, які зараз воюють, саме за те, щоб на нашій землі не було російських паспортів.
Це моя позиція. Якщо в такому вигляді вона комусь незрозуміла, то нема на то ради.
Багато ЗМІ розгорнули публічну дискусію щодо доцільності/недоцільності отримання українцями російських паспортів на тимчасово окупованих територіях. Звертаюсь до таких ЗМІ: така дискусія шкодить інформаційній безпеці України, краще її припинити.
Всередині влади немає дискусії щодо ворожих паспортів. І з паном Омбудсманом ми на одній сторінці та на одній хвилі.
Усім гарного дня