Є група українців, яку ще можна повернути: хто вони?
Питання повернення українців з-за кордону вже сьогодні стало одним із ключових для майбутнього країни. Від того, скільки людей повернуться після завершення війни, залежатимуть темпи відбудови економіки, стан ринку праці, демографічна ситуація та перспективи розвитку держави загалом.
Однак головною помилкою є спроба розглядати всіх українців за кордоном як одну групу.
На думку Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голови ГО «Офіс міграційної політики», сьогодні можна виділити щонайменше три різні категорії українців, які перебувають у країнах Європи.
Перша група — це люди, які за роки війни вже інтегрувалися в нові суспільства. Вони вивчили мову, знайшли роботу, почали будувати кар’єру, відкрили власну справу або пов’язали майбутнє своїх дітей з новою країною проживання.
«Центр тяжіння їхнього життя вже знаходиться за кордоном. І, найімовірніше, саме там вони й залишаться», — зазначає Василь Воскобойник.
Друга група складається з тих, хто зберіг міцний зв’язок з Україною. Це люди, які мають тут житло, бізнес, роботу або родину. Багато хто з них працює в Європі не за спеціальністю та сприймає перебування за кордоном як вимушений тимчасовий етап.
Для цієї категорії головним стримуючим фактором залишається безпека.
«Це люди, які повернуться першими після завершення війни. Вони чекають насамперед на зрозумілу безпекову ситуацію», — переконаний експерт.
Саме ця група, на його думку, може почати масово повертатися протягом першого року або півтора року після завершення бойових дій.
Проте найбільший інтерес становить третя група. Це люди, які досі не визначилися зі своїм майбутнім.
Частина з них не змогла повністю інтегруватися за кордоном. Інші мають житло чи родину в Україні, але поки що не бачать достатньо причин для повернення. Вони уважно спостерігають за подіями і фактично відкладають остаточне рішення.
Саме ця категорія може стати головним резервом для майбутнього повернення українців.