Страх Кремля перед «залізним генералом»: фейки, дезінформація та пропаганда

8 лютого 2024 року, після двох років повномасштабної війни в Україні, президент Володимир Зеленський звільнив з посади Головнокомандувача ЗСУ, генерала Валерія Залужного. Популярність Валерія Залужного серед українців велика, тому його називають «залізним генералом». Протягом двох років боротьби, Кремль ретельно відстежував діяльність «залізного генерала» та намагався поширювати проти нього фейки (діпфейки) і дезінформацію, щоб створити образ керівника, якого ненавидять українські солдати і пересічні громадяни. Відомими діпфейками стали два провокативних відео, поширених 7 листопада 2023 року, де Головком закликає до державного перевороту проти Президента. Також це не єдині фейки, пов’язані з Валерієм Залужним.

Якщо поглянути на російський інформаційний простір, то геть усі пропагандисти намагалися принизити українських командирів, серед них – «залізного генерала». Образ Валерія Залужного у багатьох пропагандистських каналах став відверто негативним. Зрештою, як і Президента чи теперішнього Головкома, генерала Сирського. Протягом двох років було спростовано понад 50-ть фейків і брехливих повідомлень про Головкома.

Наприклад, якщо розібрати відомі діпфейки про генерала, що поширювалися 7 листопада 2023 року, то можна навіть не озброєним оком помітити, що це не достовірні відео. Використовуючи інструменти штучного інтелекту, можна наштовхнутися на те, що програма не завжди відстежує першоджерело. Так, на сервісі Deepware було з’ясовано, що перше відео є діпфейком на 81%, а от друге відео – тільки на 30%. Причиною є те, що друге відео було почищене від метаданих.

Якщо аналізувати детально: перше відео про те, що Зеленський ліквідував помічника генерала, хоче і його вбити, тому потрібно залишати позиції, йти до Києва, виходити на майдани, щоб повалити злочинний режим, який провалив контрнаступ; не вірити медіа, які захопив Президент. 

Це відео було поширене о 20.33. і, на жаль, набуло популярності серед глядачів. Якщо ретельно поглянути, то в цьому відео лунає голос Залужного, проте на одній приглушеній тональності, що є незвичним для людини, яка боїться за своє життя. Також, відомо, що генерал має трохи нижчий голос. На той момент, коли поширювалося відео генерал мав зовсім іншу вагу. І що цікаво: під час виступу генерал постійно посіпує плечем, що є не природнім у випадку навіть нервового тіку. Першоджерелом цього відео таки є виступ Головкома ще на передодні війни як звернення до мешканців ОРДЛО. Причому, жестикуляція відсутня, а слова не збігається з рухом губ.

Друге відео було поширене трохи пізніше о 02:16, де Залужний стверджує, що медіа, які належать Президенту, назвали його заяву діпфейком і брехнею. Українців відправляють на смерть, а ЗСУ потрібно йти та захоплювати міста. Це відео трохи професійніше, аніж перше, проте дуже помітно розсинхрон, не співпадіння тексту, тональності та руху губів.

Зрештою, коли інструменти ШІ не дають змоги відстежити першоджерело, то врятувати може звичайна спостережливість та людська фізіономія. Часто, люди в тих чи інших ситуаціях мають своєрідну міміку, діалекти чи особливі слова, тональність. У генерала вони також є, проте у відео занадто суха інформація, неприродні рухи.

Приводи і причини створення діпфейків

Ці два поширені діпфейки були створені після відкритого діалогу Головкома та Президента з приводу обговорення статті генерала у поважному виданні «The economist» про важку ситуацію на фронті та переходу до «окопної війни». Президент заперечив, сказавши, що ситуація на фронті не така складна. Цього ж дня був звільнений Віктор Хоренко – командувач Сил спеціальних операцій, про що генерал не знав. Через деякий час помічник генерала Генадій Частяков, святкуючи День народження загинув від гранати.

Усі ці події зародили сумніви у багатьох громадян, що це випадковість. Генерал розповів, що загибель його помічника була трагічною випадковістю, коли ювіляр вчасно не помітив справжню зброю, а сприйняв гранату як навчальну. Жодного звинувачення на адресу Президента від Залужного не надходило. Зате, ці події вирішили використати пропагандисти, щоб посіяти думки про міжусобицю між Президентом та Головкомом. Прикро, що відео подивилася велика кількість людей без критичного мислення та виник скандал, що набув широкого розмаху.

Згодом, спростуванням цих відео займався Цeнтр протидії російській дезінформації при РНБО та фактчекери. Завдяки спільним зусиллям вдалося встановити, що для поширення фейків були використані канали-клони. Було з’ясовано, що інформацію поширив телеграм-канал «Радио Труха», який має українського відповідника. Та цей канал має запасну версію іншого каналу «Труха Барселона», у випадку блокування першого.

Після спростування в Україні, діпфeйки активно поширювалися в російських каналах, де росіяни вірили в те, що в Україні відбувається державний переворот. Серед пропагандистів: Борис Рожин на каналі Colonelcassad та блогер-колаборант Максим Шихалієв на каналі «Шейх Тамир». Аудиторія блогерів велика: від півмільйона підписників. Також діпфейки поширив пропагандист Дмітрій Раєвскій на телеграм-каналі «Блокнот россия 18+». Така інформація у російському просторі слугувала тому, що росіяни довго зловтішалися з того, чого насправді не було, а українців дезінформація не розсварила. Деякі російські джерела написали, що переворот відбувся, бо США це допустили, а очолити переворот може Кирило Буданов.

Поширені фейки про «залізного генерала»

Відомий діпфейк про державний переворот Залужного, не отримав бажаного резонансу в суспільстві, хоча велика кількість читачів поширювала його та жваво обговорювала. На жаль, українці не мають навичок аналізувати інформацію та застосовувати критичне мислення. Також були інші фейки, які лоскотали свідомість по обидва боки інформаційного фронту.

Одним із популярних фейків «смерть і поранення» В. Залужного. Він активно поширювався у травні 2023 року, в дуже не логічній послідовності: спочатку помер, а потім був поранений (між тим тимчасово воскрес!). Деякі пропагандисти стверджували, що генералові зробили трепанацію черепа. І що цікаво, що десь на кілька тижнів генерал зник з публічного простору, виконуючи важливі завдання. Не виключено, що це могла бути інформаційно-психологічна військова операція ЗСУ для дестабілізації наших ворогів. Відсутність Головкома пропаганда використала у своїх цілях.

Ще одним фейком стало поширення інформації «про сварки генералів». Йдеться про генерала Сирського та генерала Залужного, які насправді проводять таємну війну між собою, тому контрнаступ провалився. Повідомлення поширювалися під час закордонних поїздок Президента, коли готувалися нові військові операції на весні 2023 року.

Великого розголосу набув фейк «Залужний – головний політичний опонент Президента». Цю дезінформацію часто обговорювали українські політики та політологи, а ще глибше – диванні експерти. Так, тиск західних партнерів, і не здорова атмосфера українського політикуму, що вже розганяє тези про вибори під час воєнного стану, спричинив нову активність серед російських пропагандистів. На жаль, українці мали негативний досвід, коли після звільнення якогось політика – з нього робили мученика і це останньому давало перемогу на виборах. Та російська пропаганда зайшла далі у своїх вигадках, поширюючи псевдоповідомлення, що Головком набирає собі масовку для мітингів та роздає листівки.

Цікавим є те, що таке оголошення не вказує про конкретні політичні заходи, деякі слова не властиві нашій стилістиці, а швидше за все – це машинний переклад. Таке оголошення ілюстроване картою Києва. Через кілька днів російські канали поширили агітаційні листівки, які бездарно скопійовано з агіток партії «Слуга народу». Головком розвінчав цей міф, оскільки заявив, що не планує йти в політику.

Цей фейк плавно перейшов в інший «хто кого першим вб’є». Йдеться про те, що поширювалася інформація, що Залужний та Зеленський планують один одного вбити. А повідомила про це американська розвідка, оскільки в США активно роблять ставки в букмекерських конторах на майбутню подію. Поширювався фейк у листопаді минулого року, проте американські посадовці повідомили, що в США ніхто про це не чув.

Іншим фейком є «приховані втрати фронту». Генерал навмисно не повідомляє про втрати фронту, оскільки вони дуже великі. Тому існують таємні документи, які це підтверджують. Приводом став таємний лист Залужного до секретаря Данілова, поширений на День незалежності 2022 року. Але там є низка помилок, оскільки пропагандисти не знають, що документи в ЗСУ мають стандарт, підписи теж «пливуть». І що цікаво, що загиблих чомусь в рази більше, ніж поранених: 76 640 (загиблих) і 42 704 (поранених), що суперечить логіці будь-якої війни.

Так, дійсно, що під час війни чисельність загиблих українських військових не розголошуються, щоби не сіяти зневіру серед населення та не грати «на руку ворогові». На жаль, нерідко втратами на фронті спекулюють колаборанти та зрадники. У січні 2023 року поширювалася інформація одним журналістом С. Сіяницею про «Похід до урядового кварталу» з метою поставити Президенту та генералу претензії щодо байдужого ставлення до вдів і сиріт військових, не бажання визволяти тих, хто перебуває в полоні. Хода мала відбутися 14 січня, коли українці святкували Новий рік за старим стилем. Влада була попереджена про провокації, а Сіяниця заарештований. Як виявило слідство, він співпрацював з російськими спецслужбами багато років, організовуючи різні провокації.

Одним із цікавих прикладів поширення фейкової інформації стало «читання між рядків великими пропагандистами Кремля великих істин». «Перемовини з РФ – єдиний вихід для України» ‒ таку головну ідею вони побачили у статті Головкома видання «The economist». Правда, у самій статті нема натяку на це. Генерал описував будні війни. У цьому повідомленні використали генерал-майора Сергія Кривоноса, який також висловився проти Президента та підтримав Залужного. А Головком звернувся до США через бездіяльність Зеленського.

Не обминули пропагандисти родину генерала – «донька Головкома купила нерухомість на Канарських островах». Зокрема, з 7 лютого була поширена інформація, що Христина Залужна купила два коштовні будинки на Канарських островах. Під час війни, численні корупційні скандали створюють велику нетерпимість до хабарників, тому ворог вирішив дискредитувати генерала в такий спосіб. Цікавою рисою стало те, що фейк був спрямований не тільки на українців, а й на закордонні медіа. Механізм поширення оригінальний.

Спочатку інформація була поширена у телеграм-каналі «Цибуля», який є російським каналом, викритим СБУ, попри те, що ведеться українською мовою. Цю інформацію перепостила у свій твітер Катерина Личева – відверта пропагандистка. Вже 8 лютого цю інформацію ретвітнув Франсуа Асселіно – французький проросійський політик. Тоді поширювати інформацію взялися усі російські медіа. Якщо розібратися в ситуації, то фото котеджів, за допомогою гул-карт, вказує на те, що ці будівлі знаходяться географічно в іншій країні. Вони мають статус таких, що зараз поставлені «на продаж». Минулого року їх в загальному реєстрі нерухомості не було, а канали стверджують, що Христина придбала будинки восени минулого року. Причому генерала автори називають «доларовим мільйонером, який наживається на війні».

Російська пропаганда не одноразово підробляла та «зламувала» сторінки Залужного. Від його імені писали у твітер та телеграм, хоча Залужний повідомив, що в цих мережах не має акаунту.

Вкінці року поширився скандал «Безугла vs Залужний». Депутатка від фракції «Слуга народу» Мар’яна Безугла звинуватила Головкома у провалі контрнаступу та відсутності плану військових дій. Скандал набув шалених обертів у медіа, а пересічні громадяни влаштували на підтримку генерала флеш-моб.

Після призначення Сирського одразу поповзли пропагандистські матеріали, спрямовані на дискредитацію нового керівництва. Зокрема, згаданий канал «Цибуля» називає нового Головкома «м’ясником». Сирський народився в РФ та й там вчився, має брата, що проживає в РФ. Проте великі успіхи генерала в обороні Києва, операцій на фронтів дають надії на перезавантаження тих проблем, які є у армії. По-суті, це і є головна причина звільнення «залізного генерала», а не скандали чи афери, що грають «на руку ворогові».

Чи виправдають себе нові призначення Президента ‒ покаже час, проте «залізний генерал» уже ввійшов в історію як символ «гідності, сили та мужності».

Чому в українському інформаційному просторі фейки мають успіх?

Причинами цього явища є кілька.

• По-перше, ми мало працювали над тим, щоб зміцнити наш інформаційний простір. У нас не було погодженої інформаційної політики в державі.
• По-друге, велика кількість людей не має навичок перевірки інформації та критичного мислення: більшість осіб, читаючи новини, сприймають їх за правдиві.
• По-третє, наш ворог роками вивчав наші недоліки, а ми його недоліки – не вивчали, тобто ми втратили час та пильність. Навіть, попри те, що війна триває з 2014 року а повномасштабна – два роки є громадяни, які наївно вірять, що війну розв’язав тільки російський Президент, а росіяни бувають «хорошими», чомусь, забуваючи, що безчинства у Бучі, Ірпіні здійснювали ті ж «хороші рускі».
• По-четверте, ми мало працювали над власним міжнародним іміджем і не вміємо протидіяти російській пропаганді на випередження.
• По-п’яте, ми не вміємо бути обережними під час війни, оскільки у нас переважають емоційні гойдалки «від великого захоплення до зради». Війна проводиться на «холодну голову».
• По-шосте, у нас нема кваліфікованих експертів, які б могли пояснити пересічній людині особливості ведення ІПСО та воєнних дій. Натомість популярними стали: арестовичі, жданови, мольфари, ворожки, та інші шарлатани. Часто фейки і скандали поширюють політики задля популярності.
• По-сьоме, наші великі національні недоліки: байдужість, втеча від реальності, показовий патріотизм, популізм, демагогія, невміння об’єднатися – ті, які стали головною причиною поразки визвольних змагань минулих поколінь, а зараз виливаються у сумне явище «втоми від війни», на жаль, не завжди вчать аналізу урокам історії.

Війна – явище сумне, страшне, руйнівне. Вона випробовує на міцність та людяність, часто скидає маски. На жаль, українцям варто пам’ятати слова В’ячеслава Липинського: «Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо. Ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі не схочемо бути нацією». Крім нас воювати ніхто не буде, а США та Європа бажають нашими руками послабити Росію, не бажаючи нам перемоги. У нас нема іншого виходу як знищити російського монстра, бо якщо здамося, то за короткий час отримаємо черговий голодомор, репресії, терор і концтабори, зникнемо як нація і навряд чи залишимося живі.