Українське насіння для майбутнього: як Селекційно-генетичний інститут працює заради продовольчої безпеки України та світу
Є місця, де просто працюють із землею. А є місця, де завдяки землі створюють майбутнє. Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення в Одесі — саме про це. Тут працюють ті, хто знає землю на дотик, і ті, хто знає науку. Сьогодні ця робота має особливе значення — для українського аграрного сектору, продовольчої безпеки та майбутнього країни.
Пів року тому Селекційно-генетичний інститут очолила академік НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Раїса Вожегова. За цей час Інститут не просто продовжив свою роботу — він почав активно розширювати напрями діяльності, відновлювати науковий потенціал, зміцнювати партнерства та відкривати нові можливості для української селекції. Під керівництвом Раїси Вожегової, яка має багаторічний досвід у сфері аграрної науки, селекції та насінництва, особлива увага приділяється збереженню наукової спадщини, розвитку сучасних селекційних напрямів, практичній результативності досліджень та активному входженню української аграрної науки у міжнародний простір.
Збереження селекційної спадщини
Одним із ключових результатів стало відновлення державної реєстрації сортів селекції Селекційно-генетичного інституту. За кожним із них — роки досліджень, польових випробувань, селекційної роботи та досвід кількох поколінь українських учених. Це не просто записи в державному реєстрі. Це наукова спадщина Інституту, його інтелектуальний потенціал і результат багаторічної праці селекціонерів. Повернення сортів до державної реєстрації дає можливість зберегти та надалі використовувати цей потенціал для українського сільського господарства, створювати нові сорти й пропонувати аграріям рішення, адаптовані до сучасних умов. Спадщина — це не минуле. Це фундамент майбутнього.
Наука, перевірена полем
Важливим показником роботи Інституту стали й результати цьогорічних досліджень на полях. Урожайність майже вдвічі перевищила середні показники попередніх років. Для наукової установи врожай — це не лише кінцевий результат. Кожна ділянка є частиною дослідження, кожен показник дає нові дані, а кожен результат допомагає визначити, які рішення будуть ефективними в майбутньому. Саме в цьому полягає відмінність наукового підходу: не просто виростити, а дослідити, проаналізувати та зрозуміти, як отримувати стабільний результат у різних умовах. Щоб не гадати, а знати. Щоб не наздоганяти, а випереджати.
Від класики до екзотики
Важливою подією першого півріччя став і День поля «Сортові ресурси: від класики до екзотики», який у червні був проведений Селекційно-генетичним інститутом на високому організаційному та професійному рівні. Захід став майданчиком для презентації селекційних досягнень, сортових ресурсів та сучасних наукових розробок Інституту, а також для відкритого діалогу між науковцями, аграріями, виробниками, партнерами та представниками професійної спільноти. Від класичних культур до нових і перспективних напрямів — Інститут демонструє, що українська селекція має не лише потужну історію, а й амбітне майбутнє.
Від українських партнерств — до міжнародної співпраці
Сьогодні Інститут послідовно розширює коло партнерів як в Україні, так і за кордоном, посилюючи взаємодію з науковими установами, аграрним бізнесом, виробниками та міжнародними організаціями. Активно налагоджується міжнародна співпраця та укладаються нові партнерські домовленості з представниками Греції, Єгипту, Болгарії, Молдови, Сирії та Польщі. Це відкриває нові можливості для спільних наукових досліджень, обміну досвідом, розвитку селекції та насінництва, а також практичного впровадження українських наукових розробок за межами держави.
Українська селекція виходить у світ
Українська селекція має що запропонувати світові — сорти, створені з урахуванням складних природно-кліматичних умов, практичний досвід насінництва та наукові напрацювання, які можуть бути корисними далеко за межами України. Відновлюючи та розширюючи міжнародні зв’язки, Інститут не лише відкриває нові горизонти для власної науки, а й послідовно представляє українську селекцію у світі. Нещодавно Селекційно-генетичний інститут підписав Меморандум про співпрацю з ТОВ «РІДНЕ ФУД ФЕКТОРІЗ». Співпраця передбачає проведення теоретичних і практичних досліджень, створення сучасних сортів сільськогосподарських культур, розроблення адаптивних практик землеробства, а також створення демонстраційних ділянок в Україні та країнах Африки. Окремий напрям — поширення насіння української селекції та українських технологій рослинництва за межами України.
Новим стратегічним напрямом стане створення на базі Селекційно-генетичного інституту Міжнародного центру сприяння локалізації продовольчих систем. Центр створюється за участю Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та консорціуму «RIDNE» і має стати науково-практичною платформою для розвитку співпраці України з країнами Африки у сферах насінництва, продовольчої безпеки та кліматично орієнтованого сільського господарства. Відкриття Міжнародного центру заплановане на 15 вересня 2026 року.
Насіння, з якого починається майбутнє
Ці шість місяців під керівництвом Раїси Вожегової показали: навіть у складних умовах можна відновлювати науковий потенціал, повертати до державної реєстрації сорти української селекції, отримувати високі результати на дослідних полях, розширювати партнерства та виходити на новий рівень міжнародної співпраці. Селекційно-генетичний інститут працює не лише заради врожаю наступного року, а працює заради того, якою буде українська земля завтра. Бо продовольча безпека починається не в магазині. Вона починається з насінини. А майбутнє українського поля — з науки, досвіду та людей, які не зупиняються.
