Варшава під тиском

В той час як в Україні уже в розпалі, подекуди занадто емоційний виборчий марафон, Польща тільки готується до старту аналогічного непростого періоду.

В той час як в Україні уже в розпалі, подекуди занадто емоційний виборчий марафон, Польща тільки готується до старту аналогічного непростого періоду. Уже наприкінці травня нашого сусіда очікують вибори до Європарламенту, восени – парламентські вибори, а весною 2020 року – президентські. І чим ближче до початку цього періоду, тим сильнішим стає тиск на офіційну Варшаву – як внутрішній, так і зовнішній. Початок чергового провадження Європейської Комісії проти Польщі, на цей раз є не лише процедурою охорони верховенства права в ЄС, але й має сильний політичний присмак.

Третього квітня заступник голови Європейської Комісії та Комісар у справах верховенства права Франс Тіммерманс оголосив про початок провадження проти Польщі за порушення зобов’язань країни, як члена Європейського Союзу, а також законодавства ЄС. Мова йде про судову реформу, котру польська влада розпочала ще 2017 року, зокрема про ту її частину, що дає можливість  впроваджувати проти суддів дисциплінарні покарання. Такі покарання ініціює дисциплінарна палата верховного суду Польщі, котра, на думку європейських чиновників, залежить від польського уряду.

«Функціонування Європейського Союзу як цілісної організації залежить від верховенства права в країнах-членах ЄС. Їхні громадяни, а також фірми, які там працюють, мають довіряти системам судочинства, адже це ключова умова для єдиного ринку, для інвестицій та для співпраці між судами в ЄС», – заявив на прес-конференції Франс Тіммерманс, підкреслюючи, що проблеми з верховенством права в одній країні ЄС означають, що проблему має увесь Європейський Союз. Крім започаткування провадження проти Польщі, Тіммерманс ініціював початок великих дебатів всередині Європейського Союзу щодо охорони верховенства права в країнах-членах ЄС.

Скандали з тиском на суддів в Польщі, протягом останнього часу виникають регулярно. Ще восени минулого року дисциплінарна палата розпочала провадження проти судді з Ольштину, котра на день незалежності Польщі опублікувала фото у футболці з написом «Конституція» – такі футболки з ініціативи колишнього президента Польщі Л.Валенси стали символом протестів проти судової реформи в країні. Відкриття провадження по цій справі викликало хвилю протестів в середовищі суддів, котрі почали масово фотографуватися у таких само футболках.

Інші скандали були пов’язані з початком провадження проти суддів за публічні виступи проти реформи та навіть за спірні, з точки зору влади, суддівські рішення. Крім того, є факти тиску на суддів, котрі напряму звертаються до Європейського суду справедливості. Суддівське середовище та опозиція вважають, що влада використовує дисциплінарну палату для спроби контролю над суддівською гілкою влади. В лютому нинішнього року, громадська організація «Комітет оборони справедливості» опублікувала рапорт з красномовною назвою «Держава, яка карає. Утиски і репресії по відношенню польських суддів та прокурорів», у якому детально пояснила механізми та навела приклади тиску на польську судову систему.

З моменту відкриття Європейською Комісією провадження (3 квітня), польський уряд матиме два місяці на те, щоб надати відповідь європейським чиновникам у цій справі. Якщо після надання відповіді Європейська Комісія вирішить, що проблеми з верховенством права в Польщі не були вирішені, вона направить позов до Європейського Суду справедливості, котрий вірогідно прийме обов’язкове для виконання рішення, про зміну законодавства Польщі для усунення виявлених Європейською Комісією проблем з верховенством права. Якщо ж, після винесення вироку, Польща буде зволікати з його виконанням, на країну можуть бути накладені штрафні санкції.

Варто зазначити, що це далеко не вперше європейські чиновники відкривають провадження проти офіційної Варшави. Ще з грудня 2016 року між Польщею та Європейською Комісією триває політичний діалог про загрозу верховенству права в Польщі і до сьогодні Європейською Комісією було офіційно видано чотири рекомендації Польщі, котрі, втім, не виконуються в належному обсязі. У грудні 2017 року Європейська Комісія вперше в історії ініціювала початок застосування статті 7.1. Договору про ЄС, котра передбачає в якості санкції за порушення Договору, позбавлення країни голосу у Європейській раді. До цього ще не дійшло, але провадження все ще триває.

Втім, санкції ЄС є не лише юридичним кроком, але й політичним. І політична гра йде паралельно з боротьбою за верховенство права. Справа в тому, що склад Європейської Комісії зміниться після виборів до Європарламенту, котрі відбудуться в усіх країнах ЄС з 23 по 26 травня. Франс Тіммерманс уже заявлений в якості претендента на пост голови Європейської Комісії від фракції «Прогресивний альянс соціалістів і демократів». Тому нідерландський політик зацікавлений в тому, щоб його фракція здобула більше голосів в Європарламенті, зокрема ніж фракція «Європейські консерватори і реформісти», в склад якої входить і нині правляча в Польщі партія «Право і Справедливість». Після початку провадження проти Польщі, одне з найвпливовіших європейських видань Financial Times написало про «небезпеку наростаючого авторитаризму» в Польщі – не найкраща реклама консерваторів перед виборами до Європарламенту.

Крім того, польське видання Rzeczpospolita пише, що свою роль також може зіграти те, що фаворит на посаду голови Єврокомісії та лідер Європейської народної партії (ЄНП) Манфред Вебер не пішов на виключення з лав партії, політичної сили угорського прем’єра Віктора Орбана, «Фідес». Розмови про виключення «Фідесу» з рядів ЄНП тривали в березні, коли розгорівся скандал щодо пропагандистської кампанії Орбана про начебто співпрацю нинішнього голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера (також члена ЄНП) з Джорджем Соросом. Крім того, проти Угорщини також триває процедура щодо порушення верховенства права. Тому на тлі нерішучості Вебера по відношенню до Орбана, Тіммерманс виглядає головним захисником верховенства права серед кандидатів на пост голови Єврокомісії.

В суботу, сьомого квітня, через чотири дні після оголошення початку провадження проти Польщі, Тіммерманс приїхав до Варшави. Втім, не з метою зустрічі з польською владою, а щоби зустрітися з представниками новоствореної партії екс-мера Слупська Роберта Бєдроня «Весна». Презентація цієї партії відбулася зовсім нещодавно – в лютому цього року. Ідеологія партії є класичним лівим популізмом. Під час презентації «Весни» говорилося про повну легалізацію абортів, відмову від користування вуглем в Польщі за 15 років, безплатний доступ до інтернету по всій країні, легалізацію одностатевих шлюбів тощо. Згідно соціології, «Весна» є третьою за популярністю політичною силою Польщі, маючи близько 10% підтримки. І звісно, партія бере участь у виборах в Європарламент, і може здобути непогане представництво. Таким чином, візит Тіммерманса до Варшави виглядає як пошук потенційних нових партнерів, за допомогою котрих нідерландець хоче стати головою Європейської Комісії. У Варшаві Тіммермас разом з Бєдронєм їздив у метро та брав участь у «мозковому штурмі», організованому партією «Весна».

Факт того, що заступник голови Єврокомісії та Комісар у справах верховенства права здійснив таку поїздку в робочий час, не взявши відпустку, став приводом для звинувачень Тіммерманса у використанні службового положення для просування політичної кар’єри. Зокрема про це говорить польський євродепутат, обраний за списками «Права і Справедливості» Марек Юрек:
«Тіммерманс, використовуючи своє положення, вперто проводить кампанію проти Польщі», – скаржиться Юрек.
Крім розмов про верховенство права та демонстративної підтримки Роберта Бєдроня та «Весни», Франс Тіммерманс виступив з підтримкою польських вчителів, котрі вимагають від польського уряду підвищення зарплатні на 30%. Після того як тижневі переговори не призвели до результатів, 8 квітня вчителі почали страйк, не вийшовши на робочі місця.
Таким чином, польська влада знаходиться не лише під зовнішнім, але й під внутрішнім тиском, і чим ближче до виборів – тим цей тиск буде сильніший. Та лише вибори покажуть, чим цей тиск закінчиться – Польща чи кардинально оновиться, чи «Право і Справедливість» вийдуть з виборчого марафону іще сильнішими.

оригінал статті – https://dt.ua/international/varshava-pid-tiskom-308446_.html