Спецінтерв’ю з воєводою Нижньої Сілезії

Спецінтерв’ю з воєводою Нижньої Сілезії: плани на майбутнє, нові кроки для покращення життя українців та легалізацію побуту. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на In Poland.

В розмові з головним редактором інформаційного порталу InPoland.net.pl Олександром Мартинюком пан Ярослав розповів про те, якими будуть його основні завдання та перші рішучі кроки на новій посаді, про ставлення до України та українців, а також те, які зміни він планує впровадити вже найближчим часом.

Як відомо, Ярослав Обремський 5 грудня 2019 року став новим воєводою Нижньої Сілезії. На цій посаді він замінив Павла Греняка, який став депутатом Сейму.

Ярослав Обремський був сенатором попереднього терміну. До того він працював у мерії Вроцлава — був одним із заступників президента Рафала Дуткевича, міським радником, членом міської ради, а у 2001-2011 роках — віце-президентом Вроцлава.

— Що Ви запланували зробити в перші 100 днів своєї роботи? Можливо, якісь швидкі кроки, які б покращили ситуацію з WSOC?

За ці 100 днів я хочу, перш за все, провести грунтовну діагностику причин і спроби вдосконалити кілька елементів. Зверніть увагу, що немає якогось “ідеального рецепту”. Особливо, якщо проблема є системною. Процедура — це процедура, створена для ситуацій, коли приплив працівників з-за меж Європейського Союзу був невеликим.

Те, що я можу сказати щодо покращення ситуації в SОК, — це, безумовно, децентралізація, тобто започаткування в делегаціях не лише можливості подання заявок, а й їх розгляду. Безперечно, потрібні нові робочі місця та понаднормовий робочий день. Ми шукаємо джерела фінансування для вирішення цієї проблеми. У нас також є кілька ідей, які відхиляються від стандартних канцелярських рішень, але на даний момент я поки не можу про них говорити.

— 19 грудня 2019 року Ви зустрілися з українською діаспорою в Нижній Сілезії та представниками роботодавців. Про що йшлося в розмові, а головне, чи були розроблені якісь ефективні рішення для скорочення часу очікування іноземців для прийняття рішення про легалізацію дозволів на перебування та роботу?

Ця зустріч була для того, аби дізнатися, з якими проблемами стикаються українці. Зрештою, відомство воєводства вже про них знає. Під час зустрічі ми детально обговорили ці проблеми.

Найважливішим моментом є внесення змін до Закону про іноземців, оскільки ми вже звернулися до міністерства з цим питанням. Наразі це узгоджено на рівні міністрів. Я дуже радий тому, що в цей проект було включено 80% наших вимог.

— Як Ви гадаєте, в який час діяльність, проведена DUW, може скоротити час очікування на отримання дозволу на проживання для іноземців?

Я думаю, що скорочення часу очікування може бути помітним вже навесні. З іншого боку, аналіз і розгляд усіх заявок — це завдання займе довше, аніж рік.

— Які дії, здійснені DUW, можуть вплинути на те, що час очікування видачі дозволу на проживання іноземцям скоротиться до навіть 6 місяців?

Як я вже згадував, звичайно ж, більше працівників, додаткові години та отримання заявок поза будівлею воєводського відомства у Вроцлаві.

— Як Ви вважаєте, на даний момент достатньо інспекторів для обслуговування іноземців? Чи достатньо мотивовані інспектори, які ведуть справи?

Зараз ми прагнемо якомога ширшої комп’ютеризації, замінюючи таким чином заповнені вручну форми на електронні форми. Ми хотіли б, щоб онлайн-заявки (т.зв. “вньоски”) швидше оброблялися. Крім того, он-лайн система побудована таким чином, що автоматично показує, де вона була заповнена неправильно. Це особливо важливо, тому що велика кількість поданих заявок ніби заповнена правильно, але після більш глибокого аналізу виявляється, що існують формальні недоліки, що призводить до тривалого процесу розгляду справи.

— Як Ви прокоментуєте той факт, що в травні 2019 року районна прокуратура Вроцлава ініціювала розслідування, щоб пояснити, чи були порушення під час обслуговування іноземців?

Перше зауваження має загальний характер — завжди є люди, які шукають додаткового, незаконного прибутку. Але якщо ми маємо справу з діяльністю, яка порушує закон, є органи, які повинні це робити, і, наскільки я пам’ятаю, мій попередник звітував у відповідні органи.

— Які Ви бачите перспективи для іноземців у Польщі, припустимо, у Нижній Сілезії, через 5 років?

Я сподіваюся, що крім вирішення проблеми, пов’язаної з формальними питаннями, громадяни України почуватимуться добре в Польщі, що вони частково знайдуть тут своє житло, хорошу роботу з достойною оплатою.

Статистичні дослідження показують, що легально працевлаштовані українці заробляють стільки ж, скільки й поляки. Я також сподіваюся, що інтеграційний процес, який я спостерігаю і він, здається, прогресує без великої соціальної напруги, надалі триватиме.

— Менш, ніж за 3 місяці Німеччина частково відкриє свій ринок праці для громадян третіх країн. Чи відчуваєте Ви небезпеку того, що іноземці, втомившись від довгих очікувань в офіційних чергах, поволі почнуть втікати з Польщі?

Звичайно, так і є. Однак я думаю, що це не питання бюрократичної придатності, а питання фінансової привабливості. З іншого боку, я глибоко переконаний, що для більшості людей з України Польща є країною, де українці можуть жити більш комфортно, ніж в далекій Німеччині.

— Законодавці оголошують про значні зміни у 2020 році. Наприклад, питання видачі дозволів на роботу для іноземців буде контролюватися PUP. Як Ви оцінюєте цю ідею? Чи зменшить такий крок черги навіть з дозволом на роботу? Чи, на Вашу думку, працівники ужондів праці впораються з великою кількістю заяв роботодавців?

Хотілося б звернути увагу на щось зовсім інше. У нас є бюро зайнятості, які були створені в період дуже високого рівня безробіття. Наразі можна говорити не про безробіття, а про брак рук для роботи. Тому, якщо цей офіс повинен працювати розумним чином, він повинен мати справу з підбором людей, а не вирішенням проблем з безробіттям. Уженди праці потребують глибокої реформи. Я вважаю, що настав час пристосувати бюро праці на центральному рівні до вимог сучасного ринку, що зараз у Польщі означає шукати працівника, а не шукати роботу для безробітних.

— В одному зі своїх останніх інтерв’ю Ви сказали, що намагатиметесь внести зміни до Закону про іноземців, щоб спростити бюрократичні процедури. Чи є ще ідеї?

Таких ідей дуже багато. Перш за все, людям, які вже отримали дозвіл на роботу, але повинні внести деякі зміни, не доведеться знову звертатися за дозволом до уженду. Я маю на увазі підвищення кваліфікації працівника або зміну роботодавця. Крім того, продовження терміну дії дозволу з 6 на 12 місяців. Це принципові зміни, оскільки вони означають, що кількість заявок скорочується майже вдвічі.

— Чи говорили Ви з попереднім воєводою Павлом Греняком? Чи очікуєте Ви підтримки від колишнього воєводи, який зараз перебуває у сеймі?

Однозначно так. Я думаю, що воєвода має величезні знання в цій галузі, і, можливо, він буде одним із людей, які, якщо отримають урядовий проект, будуть ним керувати. Я не виключаю цього, оскільки відомство хоче використовувати підтримку колишніх воєвод, які зараз перебувають у сеймі, у питаннях, що стосуються іноземців.

— Ви були одним із авторів резолюції Сенату Республіки Польща у 2018 році, присвяченої річниці Великого голодомору в Україні (1932-33). Чому Ви були співавтором цієї резолюції? Чи є у вас зв’язки з Україною?

Вся моя родина походить із західних частин Польщі. Однак моя мотивація була політичною. Мені здається, що відносини між Польщею та Україною є чудовими. Однак на рівні історичних міркувань були часи, коли між Польщею та Україною були напружені стосунки. Ось чому ми хотіли дати певний сигнал українській стороні, що Голодомор пам’ятають і вважають великою катастрофою в Польщі.

Це катастрофа абсолютного геноциду, хоч в Європі на цьому не наголошують. Мені випала честь побувати у Верховній Раді, виклавши цю точку зору та презентувавши рішення Сенату. Я пам’ятаю це дуже добре, бо зустрічався бурхливими оплесками двічі. Вперше — після інформації про те, що резолюція була прийнята в Сенаті, але ще більша радість з’явилася тоді, коли я додав, що це було одностайне рішення.

Ми хочемо показати злочин радянської системи, який торкнувся Польщі, але значно більше торкнувся України. Українці втратили еліти навіть більше, ніж польська нація внаслідок Другої світової війни та Голодомору.

Є моменти, які дозволяють нам проводити свою історичну політику на європейському форумі. Мені здається, що для польського суспільства надзвичайно важливо показати, наскільки драматичною була історія України за ці роки — від Голодомору до кінця Другої світової війни.

— Ви були в Україні? Де саме? Що вам найбільше сподобалось?

Я був в Україні кілька разів. Я досить добре знаю Київ та Львів. Мене дуже тепло та гостинно зустріли у Києві. Це було місто, де я почував себе дуже добре та комфортно. Для мене важливо, що, працюючи в Раді Європи, я мав багато хороших контактів з українськими парламентарями, і в більшості випадків ми узгоджували спільні позиції.

— Ви куштували українську кухню? Яка страва Вам смакувала найбільше?

Звичайно. Кожен візит в Україну був можливістю спробувати традиційні страви, такі як український борщ, деруни або солодкі сирники. Мені дуже важко вирішити, яка страва мені сподобалась найбільше. Все було дуже смачним!