Ініціатива «IT-KARKAS» оголошує про формування ISOC UA та вирішення актуальних завдань телекому

Телекомунікаційний ринок України перебуває в стані трансформації.

Телекомунікаційний ринок України перебуває в стані трансформації. Самі по собі процеси трансформації несуть мало приємного, але коли ці процеси стосуються засад формування бізнес-моделей, необхідність пошуку нових підходів до процесів управління бізнесом, необхідність впровадження нових технологій організації взаємоз’єднання операторів і доступу абонентів до послуг і все зверху приправлено масової зміною норм законодавства та нормативно-правових актів, то ситуацію в галузі електронних комунікацій можна назвати словом «перебудова», що позитивних емоцій не додає.

Відразу хочеться відзначити, що проблеми галузі починаються з морально застарілого Закону України «Про телекомунікації», починаючи з того, що термін «телекомунікації» вже не відображає всього спектра послуг і технологій їх надання для сучасного ринку. В ЄС, так і в інших країнах використовують термін «електронні комунікації». В цілому на невідповідність термінології розробляються законопроектів європейських документів звернула увагу ІнАУ, якій у відповіді з Мінціфри пояснили це триваючої роботою над проектами Законів. Застаріла функціональність, описана в Законі для держорганів. Поза рамками Закону виявилися багато проблемних ситуацій, про які йтиметься нижче.

Для обговорення цього непростого комплексу проблем 13 грудня в Одесі була зібрана конференція – ініціатива «IT-KARKAS», на яку було запрошено більше ніж 100 операторів та інших учасників ринку: фахівці телекомунікаційного ринку, телебачення, енергетики, житлово-комунального господарства, ОСББ, власники інфраструктури, користувачі Інтернет.

Організатори ініціативи запропонували створити нейтральний дискусійний майданчик, який на додаток до існуючих, наприклад, ІнАУ або ТПУ, міг би виступити майданчиком, орієнтованим на залучення методів і засобів для вирішення завдань, виходячи з міжнародного контексту вирішення виникаючих проблем. Базою для створення такого майданчика організаторами було запропоновано вибрати ISOC (https://isoc.org) і на конференції було запропоновано розпочати процес формування українського осередку ISOC UA.

Програма ініціативи представлена ​​на сайті http://it-karkas.com/ивент.

Була проведена типологізація проблем, які захлеснули сьогодні галузь включаючи фінансові взаємовідносини як між самими операторами, так і між операторами і користувачами, технологічні питання організації доступу до контенту, адміністративні питання доступу до елементів інфраструктури, питання порушення авторських прав і «піратства», відсутність налагодженого та конструктивного діалогу з представниками як суміжних інженерних структур, використання інфраструктури яка забезпечує реалізацію побудови мереж (особливо в сільських районах), так і державної влади на всіх рівнях. Всі ці проблеми поглиблюються зростаючим тиском використання «дивних» інвестицій, які приходять в сегмент будівництва мереж для доступу до Інтернет в сільських районах і частково в містах. Ці інвестиції породжують схеми окупності, які виглядають з точки зору нормального бізнес-процесу вельми дивно (звідси і назва «дивні» інвестиції). Окупність таких «інвестицій» передбачає або тотальне ухилення від сплати податків, або формування стратегії повернення через кілька десятків років, або повну зачистку ринку через моторошний демпінг з подальшим руйнуванням сумлінних операторів на протязі 2-3 років і встановленням монополії на сегменті регіональних ринків доступу до Інтернет з абонентською базою в 15-20 млн.

Озираючись на наявний досвід виходу зі складних ситуацій на ринку учасники ринку намагаються знайти релевантні цим викликам вирішення.

Особливо схильні до негативних тенденцій сегмент регіональних ринків надання доступу до мережі Інтернет. Перш за все це обумовлено браком ресурсів у операторів. Негативну роль відіграє фактор прийняття рішень в процесах використання елементів інфраструктури у суміжних інженерних структур. Уже понад 10 років гравці ринку не можуть знайти рішення для простого і фінансово обґрунтованого механізму реалізації оренди опор або кабельної каналізації. Кожна область, а в рамках області – окремі райони, виробляють «де-факто» свої особливі процедури, свої ціни, свої умови. Вирішивши питання в одному районі, оператор стикається з важко здійсненними умовами починаючи з кордону відповідальності іншого РЕМ. Аналогічні проблеми виникають з доступом до кабельної каналізації електрозв’язку, але тут суміжні інтереси формуються Укртелекомом.

Впровадження реформи в сфері ЖКГ, організація ОСББ теж не додали ясності в технології роботи операторів. Безумовно, існує пласт проблем, пов’язаних з відсутністю або, в інших випадках – дотриманням норм прокладки внутрішньобудинкових розподільних мереж операторів. Але також добре відомо, що в цьому питанні практично неможливо навести порядок і сьогодні.

07.02.2017 був прийнятий Закон України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж». Положення Закону передбачають «Правила надання доступу до інфраструктури об’єкту електроенергетики», які незважаючи на їх прийняття КМУ 18 липня 2018 тільки заплутали ситуацію, оскільки відсилають операторів до положень галузевих методик визначення плати за доступ до елементів інфраструктури, а вони жорстко лобіюють інтереси своїх галузей і не розраховані на формування компромісних рішень для всіх учасників ринку.

Оператори не можуть нормально працювати навіть в містах, де здавалося б існує вже роками вироблені і відпрацьовані підходи до будівництва магістральних і розподільних мереж, про що свідчать численні домашні мережі. Сьогодні на ринку в повній мірі проявляється парадокс з невизначеністю прав власності на інфраструктуру, яка буде створюватися оператором. У певних випадках ситуація така, що частина розподільчих мереж в будинках повинна бути демонтована, тому що вони зроблені поза рамками будь-яких проектів і в порушення норм.

У цих умовах проблемним є те, що не врегульована взаємодія між власниками ОСББ та операторами, оскільки ОСББ не є власником будинку відповідно до чинного законодавства (і знову недолік законодавства!).

У деяких містах існують, точніше сказати – залишилися – комунальні підприємства по експлуатації інженерних мереж, які стягують плату з операторів і при цьому оператори не платять ОСББ. Обґрунтовується це тим, що у операторів досі, незважаючи на прийнятий у 2017 році Закон, є договори з подібними комунальними підприємствами.

Але це ще не всі силки у законах, в які потрапляє оператор, що будує відповідно до проекту і нормами нову розподільну мережу. Знову-таки відповідно до Закону, оператор для прокладки розподільної мережі повинен укласти договір з кожним власником (а це з кожною квартирою) ОСББ (не плутати з укладенням договору на надання послуг доступу до Інтернет).

Звідси виростають проблеми з експлуатацією та доступом, з метою обслуговування розподільчих мереж, для чого оператору треба нести витрати. І виявляється, що Закон наказує формувати тарифи на основі розміру мінімальної заробітної плати. Це не може бути застосовано до високотехнологічних галузей і не може мати відношення до реальності ні на одному високотехнологічному ринку, тому що постійні інновації або вимагають інвестицій, а їх на українському ринку на прийнятних умовах немає, або самофінансування, а його при діючій схемі тарифоутворення бути не може.

При цьому, залишаються неясними відповіді на питання про відповідальність за пошкоджений кабель розподільчої мережі – хто відповідальний: ОСББ чи комунальні підприємства?

Однак не тільки проблематика побудови і підтримки інфраструктури оператора змушує учасників ринку шукати можливості для виживання, а не для розвитку.

Величезну проблему представляє «піратство» телевізійного контенту, який в якості послуги пропонують оператори при доступі до Інтернет. Дієвих законодавчих норм для регулювання цього питання також немає. Існують приватні ініціативи виробників контенту, які в якійсь мірі намагаються вивести нечесних гравців за межі ринку. Але цього явно недостатньо. В результаті оператори стикаються з недобросовісною конкуренцією, що порушує всі цивілізовані принципи формування ринку.

Не можливо обійтись замовчуванням ще одну проблему, особливо актуальну для регіональних операторів. В Україні існує кілька точок обміну трафіком, вони всі розташовані в Києві. Українські точки обміну трафіком є ​​високотехнологічними і сучасними вузлами, які добре виконують свої функції. Але для подальшого розвитку ринку, при наявності великої кількості операторів, націлених на надання послуг доступу до абонентів на рівні районів областей, а це села, сільські школи і установи самоврядування, необхідно створити мережу обміну трафіком, в яку могли включатися малі і середні регіональні оператори економлячи при цьому на витратах, пов’язаних з організацією каналів до Києва. Серед іншого це дозволить оптимізувати маршрутизацію місцевого трафіку і налагодити прямий обмін трафіком між регіонами.

При цьому існуючі точки обміну зі своїми технологіями і політиками безпеки були б ключовими партнерами і опорними елементами подібної мережі.

Беручи до уваги найближчий процес розгортання 5G мереж, які зажадають створення щільної та насиченною по обладнанню та інфраструктурі географії мережі, всі ці проблеми можуть вирости в важконездоланні виклики.

У результаті оператори зіткнулися з ситуацією, яка якісно відрізняється від усіх попередніх. Дискусійні панелі і сесійні доповіді дозволили учасникам предметно обговорити виклики і визначитися з кроками для їх подолання. Тільки разом і створюючи єдиний простір всіх зацікавлених сторін можна починати вирішувати ці проблеми. Безліч обговорень відбувалося в кулуарах конференції. Сам хід конференції був організований в форматі живого спілкування.

Одна з сесій конференції була присвячена розповіді про те, що таке ISOC, які завдання вона вирішує, що дасть організація українського осередку, як вона зможе взаємодіяти з іншими національними осередками і т.д. В кулуарах учасники обговорювали ситуацію і неодноразово поверталися до того, що в розмові з таким різним набором гравців, починаючи від користувачів, постачальників послуг ЖКГ, балансоутримувачами інженерних систем, точок обміну трафіком дійсно необхідний нейтральний майданчик з можливістю швидкого і ефективного застосування кращих міжнародних практик зі скарбнички спільноти ISOC.

Ініціатива щодо формування ISOC UA оголошена відкритою для всіх бажаючих, готова стати прозорим процесом і професійним нейтральним майданчиком для обговорення проблемних питань телекому.