Його покликання – рятувати життя

З юнацьких років Андрій віддав своє серце медицині. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на ДПС України.

Вступив до медичного ВУЗу, з-поміж багатьох спеціалізацій, обрав хірургію. В 2011 році, будучи інтерном, прийшов до лікарні, щоб допомагати людям. Війна для молодого лікаря почалася ще з Майдану, коли 19-20 лютого 2014 року Андрій з друзями-інтернами надавав допомогу пораненим під час розстрілу «небесної сотні». Після тих подій медик просто не міг залишатися осторонь. Тому в квітні 2015 року мобілізувався до Збройних Сил України. В складі 28 ОМБр військовий хірург на псевдо Кельт брав участь в бойових діях під Луганськом (від Щастя до станиці Луганської) та Донецьком (Мар’їнка, Красногорівка). Після другої ротації, в липні 2016 року, Андрій повернувся до цивільного життя. Займався улюбленою справою, працював у двох лікарнях. Каже, мав чудову специфіку роботи, разом з командою займався трансплантацією нирки. Мав успіхи та будував амбітні професійні плани.

Ранок 24 лютого 2022 року для лікаря із Ковеля починався за звичним сценарієм: прокинувся, поїхав на роботу і, не очікувано, застряг у заторі. Каже такої кількості машин в бік польського кордону ще не бачив. Люди в паніці намагалися втекти подалі від обстрілів і покинути межі Батьківщини.

Андрій втікати не збирався. Не довго думаючи, записався в добровольче формування Територіальної громади. Спочатку просився в лави ЗСУ, але вакантних посад на той час для офіцера-медика не знайшлося. Тоді Андрій згадав про друга в Держприкордонслужбі. Той порадив взяти відношення у військкоматі і через кілька днів хірург став прикордонником. Спочатку служив на заході країни, а згодом у 1 прикордонному загоні. В березні 2023 року Андрій уже був під Бахмутом.

Кельт надавав допомогу пораненим, які поверталися з позицій. Час від часу брав участь в евакуаціях. Переважно працював із мінно-вибуховими травмами, стабілізував військових після контузій. Після однієї з таких стабілізацій Андрій сам отримав поранення.

«Привезли хлопця після контузії. Я нахилився, щоб набрати ліки в шприц і прилетіло через вікно. В результаті – мінно-вибухове в спину. І далі першу допомогу надавали вже мені. Керівництву особисто довелося зі мною повозитися», – посміхаючись згадує військовий.

Андрія евакуювали в госпіталь. Далі була реабілітація і після 30-денної відпустки – знову в стрій. Андрій зазначає, що медики, тим паче хірурги, наразі «на вагу золота». Тому відлежуватися часу немає. Наразі перед ним постала важлива місія – набрати собі команду професіоналів, які готові рятувати життя в екстремальних умовах. Відтак, військовий хірург запрошує людей з «умілими» руками та медичним дипломом долучитися до лав 1 прикордонного загону. Каже, відпочивати будемо після війни, поки ж потрібно робити все для спільної Перемоги!