Головна › Блог › 35 років Незалежності України. П’ять факторів чому Крим у 1991 році сказав «ТАК»

35 років Незалежності України. П’ять факторів чому Крим у 1991 році сказав «ТАК»

Сьогодні Україна відзначає 35-ту річницю Незалежності.

Для мене ця дата має особливе значення ще й тому, що 35 років тому свій вибір зробив Крим.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі 54,19% виборців у Криму підтвердили Акт проголошення незалежності України. У Севастополі – 57,07%. Тобто навіть Крим і Севастополь сказали Україні: «Так».

Чому?

На мою думку, було щонайменше п’ять важливих факторів.

1. Політична криза в СРСР, провал ГКЧП і неминучість розпаду Союзу

Серпневий путч 1991 року остаточно продемонстрував слабкість радянської системи. Після провалу ГКЧП стало зрозуміло, що СРСР уже не повернеться до попереднього стану. Україна 24 серпня проголосила незалежність, а 1 грудня це рішення було винесене на всенародний референдум.

Для кримчан голосування за незалежність України стало водночас вибором майбутнього в умовах очевидного розпаду держави, частиною якої Крим був протягом десятиліть.

2. Економічна та господарська пов’язаність Криму з Україною

Крим був глибоко інтегрований в економічну систему Української РСР – через енергетику, транспорт, водопостачання, промисловість, сільське господарство, постачання та внутрішні ринки.

Тому для значної частини кримського населення незалежність України не виглядала як розрив із звичним економічним простором. Навпаки – збереження зв’язків з Україною було практичним і зрозумілим варіантом майбутнього.

3. Інтерес кримської політичної еліти зберегти власний вплив і повноваження

Для значної частини тодішньої кримської політичної номенклатури питання було не стільки про українську чи російську національну ідентичність, скільки про владу, статус і контроль над Кримом.

У складі України Крим отримав можливість мати власну автономну республіку та зберігати значний обсяг місцевих повноважень.

Тобто для частини кримської еліти незалежна Україна була прийнятним компромісом: Україна – незалежна держава, а Крим – автономія зі своїми органами влади та особливим статусом.

4. Повернення кримськотатарського народу

Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років до Криму масово поверталися кримські татари.

Це змінювало політичну реальність півострова.

Кримськотатарський національний рух виступав за відновлення прав кримськотатарського народу, його політичного представництва та справедливого вирішення наслідків депортації.

У 1991 році кримські татари не підтримували проєкт збереження радянської системи та не розглядали повернення Криму до росії як вирішення проблеми.

Саме у 1991 році був скликаний ІІ Курултай кримськотатарського народу, а Меджліс став представницьким органом народу.

5. Відновлення Кримської АРСР і перспектива автономного розвитку у складі України

Ще одним важливим фактором стало відновлення у 1991 році Кримської АРСР.

Для кримського суспільства це означало можливість зберегти особливий політико-правовий статус півострова вже в нових умовах.

Тому вибір для багатьох виглядав приблизно так:

не Радянський Союз і не невизначене майбутнє, а незалежна Україна + автономний Крим.

І саме ця конструкція у 1991 році виявилася прийнятною для більшості тих, хто прийшов на референдум.

Але сьогодні, через 35 років, особливо важливо пам’ятати ще одну річ.

Крим не був «російським регіоном, який випадково опинився в Україні».

У 1991 році Крим був частиною України і разом з усією Україною брав участь у референдумі щодо незалежності.

Так, результат у Криму був найнижчим серед адміністративних регіонів України. Але він був більшим за 50%.

Це означає, що незалежність України отримала підтримку і на півострові.

Історія не закінчилася 1 грудня 1991 року.

У 2014 році Росія окупувала Крим, а потім спробувала переписати історію, представивши окупацію як нібито «повернення» території, яка ніколи не робила власного вибору.

Але такий вибір був.

1 грудня 1991 року Крим сказав «ТАК» незалежній Україні.

Сьогодні ми повинні пам’ятати не лише цифру 54,19%, а й політичний контекст, у якому цей вибір був зроблений.

35 років Незалежності – це не лише історія про минуле.

Це історія про наш вибір, нашу відповідальність і наше майбутнє.

З Днем Незалежності, Україно!