“Дуже сумую , що з нами сьогодні вже не має Кароля Войтили…”
Дивлюся на весь цей орденопад та загалом наростаюче безумство в польсько-українських відносинах і не маю слів…Кидатися нагородами , обмінюватись лайном і розкручувати хайп і подальшу ескалацію поточного безумства не збираюся.. Стріляти собі в коліно на радість сильному спільному ворогу це мабуть така національна традиція і в Польщі і в Україні… Тому довгих постів і публічних роздумів про причини і можливі наслідки поточної безумної ситуації не буде …Компетентним та адекватним зокрема по обидві сторони кордону та… на болотах і так все відомо та зрозуміло…
Продовжую працювати з тими хто:
- Адекватний і щирий. Надійний і вірний;
- Однаково розуміє взаємну важливість, можливості, засади польсько-українського партнерства і наслідки його відсутності;
- Ставить за пріоритет військово-технічну і оборонну співпрацю та спільні дії в протистоянні російській федерації і формуванні відповідних спільної ефективної міжнародної коаліції і союзу . Для кого вже підписані безпекові та інші угод – не клаптик туалетного паперу, а керівництво до дії.. Хто дбає про технології, реіндустріалізацію і відповідну регіональну кооперацію і спільні виробничі кластери ;
- Більше дбає про сьогоднішні і майбутні покоління поляків та українців, чим про тих кого , на жаль, вже з нами не має і ніколи в цьому житті і просторі більше не буде…
- Розуміє що влада і гроші – це ще не все та що карма працює…
І ще одне – «нині» часто думаю і дуже сумую , що з нами сьогодні вже не має Натхненника польсько-українського примирення святого папи Івана Павла ІІ (Кароля Войтили)…
Олег Дубіш
#Oleg Dubish #Олег Дубіш #Oleg Dubisz #Папа Іван Павло II #Кароль Войтило