Кожного року на початку квітня, згадуємо і вшановуємо пам'ять жертв Катинського злочину

Кожного року на початку квітня, згадуємо і вшановуємо пам’ять жертв Катинського злочину

Кожного року на початку квітня, згадуємо і вшановуємо пам’ять жертв Катинського злочину.

Дані фото зроблені ще 13 квітня 2019 року під час вшанування і спілкування з кореспондентами українського телебачення на теренах заповіднику «Биківнянські могили».
Коротка історична довідка: 5 березня 1940 року нарком внутрішніх справ СРСР Л.Берія надіслав доповідну записку Й. Сталіну за №794/Б з пропозицією розстріляти польських офіцерів, які утримувались у спецтаборах для військовополонених (Старобільському, Осташківському та Козельському) та поляків, що перебували у в’язницях Західних областей України та Білорусії. В той же день Й.Сталін погодив доповідну записку, яку розглянуло Політбюро ЦК ВКП(б) на засіданні – 5 березня 1940 року (№ 18П/144, протокол засідання № 13). За тим рішенням, «Вища Трійка» засудила до розстрілу 21 857 польських офіцерів та інших польських громадян.
З початку квітня військовополонених почали вивозити на розстріл ешелонами по 350—400 осіб. Жертвам повідомляли, що їх готують до відправлення на батьківщину.
Щоб звести до мінімуму кількість осіб, задіяних в операції, задля гарантування її таємності НКВС ухвалило рішення перевести більшу частину поляків до в’язниць Мінська, Києва, Харкова та Херсону. Тому частина польських офіцерів та цивільних з в’язниць західних областей України була етапована до Києва. Згодом їх розстріляли, і вони опинились у братських могилах «Биківнянського лісу».
Нажаль ми навіть сьогодні, на весні 2021 року , після всього пережитого від агресивної політики східного сусіда, в актуальних умовах, коли на кордонах України збирається чергова російська військова «Армада», на мою думку ,в масовій суспільній свідомості українського суспільства, і на далі не до кінця усвідомлюємо з яким лукавим, підступним і заклятим історичним ворогом маємо справу. Так само як і те, чим, як для поляків, так і для українців, закінчуються ілюзії і недооцінка агресивних і підлих планів Кремля. Тому пам’ятаємо історію, вчимося на її уроках і через проукраїнські засоби масової інформації пробуємо пригадувати відповідні її сторінки сьогоднішньому українському суспільству.
До речі – принагідно переглянув свій пост 2019 року і надалі вважаю його дуже актуальним.
Олег Дубіш

Голова Правління БО «Благодійний фонд Польсько-Українського партнерства», Голова Ради Польсько-Української Господарчої Палати