Працюй або повертайся. Тимчасовий захист стає не таким вже й тимчасовим: що задумала Європа
Через понад чотири роки після початку повномасштабної війни Європейський Союз поступово підходить до моменту, коли необхідно визначитися з майбутнім тимчасового захисту для українців. Механізм, який створювався як екстрене гуманітарне рішення, сьогодні охоплює мільйони людей і вже давно став не лише соціальним, а й економічним фактором для багатьох європейських країн.
Як зазначає Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, нинішня дискусія в Європі стосується не лише продовження або скасування тимчасового захисту. Насправді йдеться про поступовий перехід від політики екстреної допомоги до політики довгострокової інтеграції українців.
Коли навесні 2022 року країни ЄС відкрили свої кордони для українців, ніхто не очікував, що війна триватиме роками. Тимчасовий захист надавав доступ до медицини, освіти, соціальної підтримки та ринку праці. Він був створений як швидка відповідь на надзвичайну ситуацію. Але сьогодні ця ситуація виглядає зовсім інакше.
Мільйони українців уже адаптувалися до життя за кордоном. Вони працюють, навчаються, відкривають бізнеси, винаймають житло та виховують дітей у новому середовищі. Саме тому європейські уряди дедалі частіше ставлять питання: чи має статус тимчасового захисту залишатися основною формою перебування для людей, які живуть у країнах ЄС уже кілька років?
Особливо показовою є різниця між підходами Польщі та Німеччини. Польща зробила ставку на швидке працевлаштування українців. За словами Воскобойника, близько 860 тисяч українців сьогодні сплачують внески до польської системи соціального страхування, а лише за 2024 рік українці перерахували до бюджету країни близько 100 мільярдів злотих податків.
Німеччина обрала іншу модель. Там значні ресурси спрямовувалися на мовну підготовку та соціальну адаптацію українців. Однак саме в Німеччині все частіше лунають дискусії про необхідність більш активного залучення українців до ринку праці та скорочення залежності від соціальних виплат.