Аналіз російської пропаганди, фейків та джерел їх розповсюдження в Німеччині за серпень 2023 року

Протягом серпня 2023 року проєкт «Stop Lie», який ініціював та реалізує БО “Благодійний фонд польсько-українського партнерства» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, здійснював систематичний збір та аналіз інформації з різних джерел в Німеччині щодо російської пропаганди, фейків та маніпуляцій, включаючи моніторинг новин, соціальних мереж та дослідження фактів.

За досліджуваний період в медійному просторі Німеччини було поширено значну кількість публікацій, які виглядають як зумисна дезінформація або маніпулювання фактами. Варто відзначити, що такі фейки розповсюджувалися не лише німецькими сайтами, але й Telegram-каналами, котрі мають встановлені зв’язки з російською державою або ж потужними російськими спільнотами у самій Німеччині.

Нижче наведено невичерпний перелік платформ, на яких постійно з’являються проросійські матеріали:

1. Philosophia Perennis
2. Anti-Spiegel
3. News-front 
4. RT DE
5. Compact-online  
6. AfD Kompakt  
7. Tелеграм-канал Russländer & Friends

Основні теми наративи промосковської пропаганди і дезінформації, які транслювалися в медійному просторі Німеччини були наступні:

• Звинувачення у нацизмі: проросійські медіа та політики намагаються звинуватити Україну у нацизмі шляхом поширення фейків про підтримку нацистських ідей, використання нацистських символів та спроби навчити українських дітей військовій справі.
• Наратив про скоєння воєнних злочинів: дезінформатори намагаються звинувачувати Україну у епізодах порушення міжнародного гуманітарного права, стосовно яких була доведена винуватість російської сторони.
• Наратив про контроль та використання України з боку західних партнерів: дезінформатори стверджують, що Захід використовує Україну для своїх цілей, включаючи безкінечну боротьбу з РФ, з метою послаблення. Варіації цього наративу включають звинувачення США, ЄС і Великої Британії у спотворенні іміджу Росії та провокуванню ненависті до неї, а також звинувачення Заходу у прагненні «воювати до останнього українця». 
• Фейки про переміщених осіб з України: дезінформатори розповсюджують непідтверджену інформацію про нібито високий рівень злочинності у місцях компактного проживання українців за кордоном, а також лякають начебто повальною криміналізацією самої України.
• Обвинувачення у нагнітанні ядерної загрози: дезінформатори цитують заяви про створення Україною “брудної ядерної бомби” або здобуття країною відповідної інфраструктури чи технологій.

Приміром, видання Philosophia Perennis опублікувало матеріал, в якому звинувачує Збройні Сили України у «кровожерливості» через фразу речниці Сил територіальної оборони Сари Ештон-Сірілло про нелюдяність росіян – навіть попри те, що така емоція видається абсолютно нормальною для країни, яка протистоїть жахливому тиску з боку чисельно більшого агресора, котрий нехтує нормами міжнародного гуманітарного права і завдає навмисної шкоди цивільному населенню. Переконуючи читачів у тому, що українська армія начебто «не вважає росіян людьми», автори не звертають уваги на той факт, що велика кількість етнічних росіян допомагає у звільненні України у лавах етнічних добровольчих формувань. При цьому на тому ж сайті можна знайти багато відверто ксенофобських матеріалів, у яких пропагуються шовіністичні ідеї.

«Розпалювання війни» ставиться у вину Заходу з новою силою після оголошення про передачу незабаром Повітряним силам України винищувачів F-16. Так, портал Compact Online натякає на нібито підготовку США та ЄС до «атомного Армагеддону», оскільки ці літаки в принципі можуть бути носіями ядерних зарядів В61. Прагнучи надати ваги своєму суб’єктивному негативному ставленню до передачі літаків, автори надають висмикнуту з контексту цитату експерта з ядерного роззброєння Тобіаса Фелли, позиціонуючи її як супротив фахівця «авантюризму» Заходу. 

Звичайно, спеціалісти з фейків намагаються також і доводити, чому вважають «київський режим» терористичним. Так, автори Philosophia Perennis називають – без жодного обґрунтування та пояснень – «терактом» (нібито з боку України) вибухи на Кримському мосту. У одному з матеріалів ми мали змогу довести, з посиланням на норми міжнародного гуманітарного права, чому міст загалом можна вважати легітимною воєнною ціллю і чому у цьому винна сама Росія, її влада, що наражає легковірних «курортників» на небезпеку потрапити під обстріл. Тенденцією, що викликає занепокоєння, є зростання «інтернаціоналізації» співпраці виробників фейків. Доволі часто німецьких популістів лівого та правого напрямів цитують польські платформи Lega Artis і Niezależny Dziennik Polityczny, представляючи тих як «міжнародних фахівців», авторитет яких має переконати критично мислячого читача у поширеності, ба навіть нормальності маргінальних точок зору. Так, Lega Artis без жодних докорів сумління цитує правого популіста Антона Барона, що називає російський газ «благословенням для Німеччини», при цьому некоректно згадуючи про його посаду та політичний бекграунд.

Звичайно, рясніють фейками і спеціально створені для «координації співвітчизників» спільноти у Telegram. Однією з найбільших є канал  @russlandsdeutsche, на якому за час огляду було опубліковано велику множину матеріалів, котрі виправдовували російську агресію в Україні прямо або шляхом публікації перекладених на німецьку мову російських новинних звітів. Крім того, знаходиться там місце і відповідним висловам іноземних діячів (як-от кандидата на посаду президента США Роберта Кеннеді-мол.)

Отож, наразі можна зробити такі висновки:

• Російська пропаганда досі присутня у засобах масової інформації фактично всіх рівнів – від напівофіційних сторінок прихильників теорій змов до ресурсів політичних партій
• Важливу роль у розповсюдженні фейків та маніпуляцій грають роль як вихідці з рф, так і корінні громадяни Німеччини, котрими рухає бажання протиставити себе мейнстріму або відстояти позиції з інших питань
• Ймовірно, слід готуватися до активізації поширення фейкової інформації стосовно подій в Україні зі зростанням градусу політичних пристрастей у самій Німеччині та інтернаціоналізації  зусиль проросійських груп впливу, їхнього єднання у групи співдії.

Аналіз соціологічних даних щодо ставлення громадян Німеччини до ситуації в Україні

• Німеччина традиційно лишається однією з тих європейських держав, у яких ставлення до допомоги Україні у боротьбі з російською агресією знаходить розуміння, а український народ користується повагою.
• За даними липневого опитування Pew Research Сenter, 86% німецьких респондентів несхвально ставляться до Росії. Це менше, ніж у Польщі (98%) та Швеції (96%), але більше, ніж у Франції (82%) та Італії (79%).
• Результати опитування Forsa за липень-серпень свідчать, що 45% опитаних вірить, а 48% не вірять, що додаткові поставки зброї Україні можуть змінити ситуацію на фронті. Водночас переважна більшість опитаних вважає, що Німеччина надає Україні достатньо допомоги як для не-члена НАТО.
• 7% респондентів вважає, що війна може скінчитися у 2023 р., 91% дотримується думки, що бойові дії триватимуть ще як мінімум у 2024 р. 
• Таким чином, можна зробити висновок, що загалом надання Україні підтримки у боротьбі з російським агресором поки зберігає відклик у серцях німецького народу. Втім, варто діяти на випередження, аби не дати популістській пропаганді шансу посіяти сумніви або ж рішучий протест проти цієї підтримки.

Богдан Мироненко

Матеріал підготовлений у рамках проєкту “Stop Lie” БО “Благодійний фонд польсько-українського партнерства» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

#ПрямуємоРазом #TeamEurope #MovingForwardTogether #ISAREdnannia #StopLie

Isar Ednannia European Union in Ukraine Благодійний фонд польсько-українського партнерства