Україна скликає термінове засідання Радбезу ООН після масованих атак Росії. Чи здатна Організація зупинити агресора?

Після чергової хвилі масованих російських атак по українських містах Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН. Київ прагне привернути увагу міжнародної спільноти до нових ударів по цивільній інфраструктурі та мирному населенню, а також закликати партнерів до рішучішої реакції на дії Росії.

За словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, держава очікує, що члени Ради Безпеки дадуть принципову оцінку російським обстрілам, які порушують норми міжнародного гуманітарного права та Статут ООН. Українська сторона також планує представити інформацію про наслідки останніх атак і наголосити на необхідності посилення міжнародного тиску на Москву.

Втім, щоразу після таких засідань виникає закономірне запитання: чи здатна Рада Безпеки ООН реально вплинути на державу-агресора?

Чому рішення Радбезу часто не працюють

Рада Безпеки ООН є головним органом Організації, відповідальним за підтримання міжнародного миру та безпеки. Саме вона може ухвалювати обов’язкові для виконання резолюції, запроваджувати санкції або санкціонувати міжнародні миротворчі місії.

Однак Росія є одним із п’яти постійних членів Ради Безпеки поряд зі США, Великою Британією, Францією та Китаєм. Кожна з цих держав має право вето, що дозволяє блокувати будь-яке рішення незалежно від підтримки інших членів.

Саме тому всі спроби ухвалити жорсткі рішення щодо російської агресії після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році були заблоковані Москвою.

Навіщо тоді Україна ініціює засідання

Попри обмежені можливості Ради Безпеки, такі засідання залишаються важливим дипломатичним інструментом.

По-перше, вони дозволяють офіційно винести питання російської агресії на міжнародний порядок денний і донести до світу інформацію про наслідки атак.

По-друге, виступи представників держав формують політичну позицію міжнародної спільноти та можуть стати підґрунтям для нових санкцій, військової чи гуманітарної допомоги Україні.

По-третє, матеріали засідань є частиною міжнародної документації, яка може використовуватися під час розслідування воєнних злочинів і в роботі міжнародних судових інституцій.

Чи потребує ООН реформ

Війна в Україні вкотре актуалізувала дискусію щодо реформування Ради Безпеки ООН. Одним із головних питань залишається право вето, яке дозволяє державі — стороні конфлікту блокувати рішення щодо власних дій.

Багато країн виступають за реформування механізмів роботи Радбезу, однак зміни до Статуту ООН потребують широкої підтримки держав-членів, зокрема й самих постійних членів Ради Безпеки. Через це процес реформ залишається складним і тривалим.

Що означає нинішнє засідання

Термінове засідання Ради Безпеки навряд чи призведе до ухвалення рішень, які Росія не зможе заблокувати. Водночас воно є ще одним кроком України у використанні всіх доступних міжнародно-правових і дипломатичних механізмів для посилення міжнародної підтримки, документування наслідків російської агресії та збереження уваги світу до війни.

У ситуації, коли військові дії тривають, а дипломатичні інструменти мають обмежену ефективність через право вето Росії, кожне засідання Ради Безпеки стає не лише майданчиком для політичних заяв, а й нагадуванням про необхідність пошуку нових механізмів міжнародної безпеки.