І ПРО ЛЮБОВ
В сьогоднішній святковий день явив Господь на мої очі страшно неканонічно-милу картинку.
Під час служби в храм увійшла вже не юна, але ще молода по верхній межі пара. Вони йшли швидко і цілеспрямовано поміж людей, ніби спізнились і пробирались на своє місце.
Стали. Вона зняла з плеча сумочку і поставила перед собою на землю. Тільки піднялася, як сумочка впала. Він турботливо нахилився і поправив, вона щиро посміхнулася йому і взяла його за руку.
Вони весь час так тримались за руки, уважно вдивлялись на солію, де диякон раз за разом закликАв Господу помолитись, і старанно обоє хрестились.
Виглядали вони дуже мило і трохи смішно. Справа в тому, що хрестилась вона лівою рукою. Правою вона тримала за руку своє кохання. Вони стояли плече в плече і тримались за руки, ніби одна плоть, яку вони хрестили кожен зі свого боку.
Лівою хреститись виходило не дуже зручно, вона явно була правшою. Але ж у правій руці був він – її любов. Вона старалась і у неї виходило.
Я подумав:
– А чи правильно це? – дивився на них і сміявся.
– Це точно не страшно, може неправильно, але це прекрасно. – подумав я.
– Ще молимось за боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, владу, військо і народ її … – гучний баритон диякона вернув мене до молитви.
– Господи, помилуй.
Зі святом вас, брати і сестри, друзі, недруги й фоловери)) Всім любові і благословення!