Трамп загнав Америку в пастку: Джеффрі Сакс прогнозує політичний крах

Замість обіцяного завершення воєн президент США отримав затяжний конфлікт з Іраном, падіння рейтингу та дедалі гостріше протистояння всередині країни.

Джеффрі Сакс вважає, що політика Дональда Трампа може привести його до серйозної політичної поразки. Війна з Іраном затягується, економічні та енергетичні ризики зростають, а проміжні вибори можуть змінити баланс сил у Конгресі. Тим часом Трамп дедалі більше перетворює партійну політику на демонстрацію особистої відданості президенту. На цьому тлі залишається невирішеною і головна для України проблема — російська агресія.

Джеффрі Сакс попереджає: Трамп веде Америку до політичної катастрофи

Дональд Трамп обіцяв закінчити війну Путіна проти України, але сам втягнув США у тривалу війну з Іраном. А тепер, на з’їзді республіканців, він перетворює американську політику на шоу особистої лояльності, де виборців уже фактично змушують клястися самому президентові. Чи не занадто висока ціна для країни, яка претендує на роль лідера вільного світу? Відомий американський економіст, професор та директор Центру сталого розвитку Колумбійського університету Джеффрі Сакс дивиться на це значно ширше. На його думку, проблема вже не тільки в окремих ексцентричних заявах Трампа. Йдеться про курс, який може обернутися для президента політичним крахом, а для Сполучених Штатів — глибокою кризою.

Від «я закінчу війну» до нової американської війни

Коли Трамп ішов до Білого дому, однією з його найгучніших обіцянок було швидке припинення війни Росії проти України. Він неодноразово заявляв, що здатен домовитися з Володимиром Путіним і завершити кровопролиття. Але минув час — і замість завершення російсько-української війни світ отримав ще один масштабний військовий конфлікт за безпосередньої участі Сполучених Штатів. Війна з Іраном, яка почалася наприкінці лютого, виявилася зовсім не тією короткою кампанією, яку прогнозували у Вашингтоні. Навіть через пів року її завершення залишається невизначеним. Трамп спочатку говорив про кілька тижнів, потім про близьке завершення, а тепер уже допускає, що конфлікт може тривати й після листопадових проміжних виборів. І тут виникає незручне запитання: як політик, який обіцяв Америці завершення чужих воєн, сам опинився в ситуації, коли його власна війна не має зрозумілого фіналу?

Сакс б’є по головному — по самому Трампу

Саме тут особливо важлива позиція американського економіста Джеффрі Сакса. У своїх останніх оцінках Сакс говорить уже не просто про окремі помилки адміністрації. Він прогнозує серйозні політичні наслідки для Трампа, пов’язуючи їх із війною проти Ірану, падінням популярності президента та перспективами проміжних виборів. Це не голос якогось випадкового політичного коментатора. Сакс — один із найвідоміших американських економістів і публічних критиків зовнішньополітичного курсу Вашингтона. І його головне попередження звучить приблизно так: Трамп ризикує втратити політичний контроль, якщо продовжить діяти так, ніби Сполучені Штати — це продовження його особистого політичного шоу. Сценарій, про який говорить Сакс, цілком реальний: демократи можуть отримати контроль над Палатою представників, а тоді протистояння між Конгресом і Білим домом перейде на зовсім інший рівень. Сам Трамп уже не приховує свого страху перед таким розвитком подій. Ще раніше він попереджав, що перемога демократів може призвести до нової спроби імпічменту. Тобто імпічмент уже перестає бути фантазією політичних опонентів Трампа — сам президент говорить про нього як про можливий сценарій.

З’їзд республіканців, який більше нагадував культ особи

Але, мабуть, найтривожнішим став саме останній з’їзд республіканців у Далласі. Здавалося б, партійний форум напередодні проміжних виборів мав продемонструвати американцям програму партії, економічні досягнення, бачення майбутнього країни. Натомість центральною фігурою знову став сам Дональд Трамп. Він закликав республіканців поводитися так, ніби сам Трамп є кандидатом на цих виборах, хоча його імені у виборчих бюлетенях не буде. The Guardian звернув увагу на символічність цієї поведінки: президент фактично перетворює проміжні вибори на референдум щодо власної персони. А потім стало ще дивніше. Трамп підняв руку і змусив зал повторювати за ним своєрідну політичну присягу. У ній прихильники обіцяли голосувати, а сам президент використав фразу про те, що вони готові «cheat like hell». Після цього він заявив, що ті, хто не голосуватиме, «потраплять до пекла». Ось тут уже справді хочеться запитати: це політичний форум наймогутнішої демократії світу чи шоу особистої відданості одному політику? І це не просто враження окремого критика. Forbes назвав цей епізод дивним, а The Atlantic звернув увагу на те, що промова Трампа дедалі більше будувалася навколо особистої лояльності до нього самого, а не навколо політичної програми.

«Пекло» — вже не метафора політичної кризи

Тут є особливо цинічна деталь. Трамп сам заявив зі сцени, що якщо республіканці програють, Америка «буде проходити через пекло». Одночасно він обіцяв американцям по $5000, якщо Республіканська партія збереже контроль над Конгресом. Вартість такої програми може перевищити $1 трильйон, а її реалізація потребуватиме схвалення Конгресу. Тобто виборцям пропонують одночасно страх і подарунок: не проголосуєте за нас — буде пекло; проголосуєте — отримаєте гроші. Для політичної реклами це може бути ефектно. Але для держави, яка має глобальні військові, економічні та ядерні зобов’язання, така логіка виглядає небезпечно.

Американці дедалі менше вірять у цю політику

І тут прогнози Сакса накладаються на реальні політичні тенденції. За даними Reuters, усередині самої Республіканської партії є побоювання, що ставка на максимально «трампівську» кампанію може відлякати незалежних виборців. Частина республіканців вважає, що Трамп мобілізує ядро електорату, але інші побоюються, що його непопулярність стане тягарем для кандидатів у конкурентних округах. The Guardian повідомляв, що рейтинг схвалення Трампа під час з’їзду тримався приблизно на рівні 38%, а партія, за прогнозами, ризикує втратити контроль над Палатою представників. Свіжі оцінки також показують, що війна з Іраном стала одним із факторів падіння підтримки президента. The Times зазначає, що ставлення американців до війни залишається проблемним для Білого дому, а підтримка військової кампанії суттєво слабша за підтримку самого Трампа серед його найвідданіших прихильників. А це вже дуже серйозний сигнал.

Трамп хотів перемоги — а отримав затяжну війну

Найбільша проблема навіть не в тому, що Трамп почав війну з Іраном. Проблема в тому, що він не продемонстрував переконливого плану, як її завершити. Ще на початку конфлікту президент говорив про швидке досягнення цілей. Але війна затягнулася. У червні CBS констатував, що після п’ятнадцяти тижнів бойових дій завершення конфлікту виявилося значно складнішим, ніж передбачав Трамп. А тепер, у вересні, Reuters повідомляє, що війна вже входить у сьомий місяць, а ціни на нафту перевищують $100 за барель на тлі масштабних перебоїв у світовій енергетиці. І це саме той момент, коли слова Сакса набувають особливої ваги. Бо політична катастрофа починається не тоді, коли політик робить одну помилку. Вона починається тоді, коли політик перестає визнавати помилки, замінює стратегію імпровізацією, а державну політику — особистою боротьбою за популярність.

І де тут Україна?

Україна в цій історії опинилася в особливо гіркому становищі. Трамп обіцяв завершити війну Путіна проти України. Але російська війна триває. Москва продовжує атакувати українські міста, а дипломатичний процес залишається надзвичайно складним. Сам Трамп ще 9 вересня заявляв, що Путін нібито готовий укласти угоду щодо України, але водночас головною перешкодою назвав особисту неприязнь між Путіним і Зеленським. Це виглядає особливо дивно на тлі того, що саме російська агресія є першопричиною війни. І поки Україна чекає на реальне завершення російської агресії, Вашингтон дедалі більше загруз у власній близькосхідній війні. Тобто президент, який прийшов із гаслом «закінчити війни», опинився в ситуації, коли його адміністрація змушена одночасно займатися Росією, Україною, Іраном, нафтою, Ормузькою протокою та внутрішньою політичною кризою. Це вже не схоже на тріумфальний план.

Сакс попереджає не лише Трампа — він попереджає Америку

Саме тому до прогнозів Джеффрі Сакса варто прислухатися хоча б як до попередження. Його теза значно ширша за прогноз про те, хто виграє проміжні вибори. Йдеться про те, чи здатна американська політична система витримати президента, який дедалі сильніше персоніфікує владу, перетворює вибори на референдум про самого себе, погрожує прихильникам «пеклом», веде затяжну війну за океаном і водночас не демонструє переконливого результату там, де обіцяв швидкий успіх. Називати Трампа психічно хворим чи ставити йому якийсь медичний діагноз можливо було б безвідповідально — для цього немає підстав. Але оцінювати політичну поведінку президента як хаотичну, небезпечну, агресивну чи руйнівну для американських інституцій — цілком легітимно. Хоча дивна і безроссудна поведінка Трампа складає враження про психічно хворий стан президента США. І саме тут виникає головний страх. Не Трамп має бути головною проблемою для Америки. Головною проблемою може стати Америка, яка дозволить будь-якому президентові перетворити державну машину на інструмент власного его. Бо тоді питання вже не в тому, чи втратить Трамп Палату представників. Питання в іншому: чи не втратить Америка разом із ним частину того, що зробило її демократією? А для України залишається ще одне болюче питання: чи може президент США, який не зміг швидко завершити власну війну з Іраном, справді змусити Путіна припинити війну проти України? Поки що відповідь на це питання для Києва залишається далеко не оптимістичною.

У статті чітко розмежовано оцінки Джеффрі Сакса, повідомлення ЗМІ та авторську публіцистичну інтерпретацію. Зокрема, твердження про можливу політичну катастрофу Трампа є прогнозом, а не встановленим фактом.

В’ячеслав КОВТУН